Стрімка інформація суспільства неминуче створює нові освітні стандарти, вимагає впровадження сучасних технологій у сферу освіти.
Виходячи із реалій сьогодення, коли формується економічна і правова культура школярів, ми повинні формувати у них необхідні знання і уміння здійснювати пошук, опрацювання і збереження інформації, використовуючи сучасні інформаційні технології, комп’ютерні комунікації і системи.
У зв’язку з цим створюються комп’ютеризовані (електронні) навчальні посібники, у яких висвітлюються теоретичний матеріал, методичні поради до виконання практичних робіт, довідковий матеріал тощо.
Комп’ютери як засіб навчання почали використовувати у вітчизняній школі порівняно недавно. У першу чергу вони використовуються як наочні посібники у процесі вивчення тих чи інших дисциплін.
Залучаючи учнів до роботи на комп’ютері, треба мати на увазі, що спеціальними фізіолого-гігієнічними дослідженнями встановлені оптимальні нормативи тривалості занять їх з комп’ютером, щоб запобігти перевтомі дітей, а також надмірному перенапруженню очей. Для комп’ютерів шкільного типу розроблені рекомендації щодо розмірів і характеру застосовуючих на дисплеях шрифтів, ступеню яскравості зображення і освітленості екрана. Все це буде гарантувати ефективне, раціональне, гігієнічно оправдане викоКОМП'ЮТЕРИЗАЦIЯ НАВЧАННЯ - застосування комп'ютера як засобу активiзацiї та iнтенсифiкацiї навчання.
Щоб забезпечити ефективне використання комп'ютера як засобу навчання, на першому етапi необхiдно зробити його ПРЕДМЕТОМ НАВЧАЛЬНОЇ ДIЯЛЬНОСТI. Спочатку набуваються знання про принципи роботи з машиною, засвоюються навички роботи оператора. I тiльки пiсля цього, на другому етапi, комп'ютер перетворюється у засiб вирiшення навчальних або професiйних задач, у зброю дiяльностi людини.
Склалося так, що у той час, як американськi, японськi, англiйськi або пiвденнокорейськi школярi i дошкiльники оволодiвали елементарними навичками роботи з найсучаснiшими комп'ютерами, виставленими для вiльного використання не тiльки у шкiльних кабiнетах, але i в дитячих садках та iграшкових магазинах, нашi школярi займалися теорiєю програмування у її, частiше за все, "паперовому", безкомп'ютерному варiантi, оскiльки в бiльшостi шкiл комп'ютерiв не було (та й сьогоднi гостро не вистачає). За кордоном у масовому порядку в школах готували користувачiв, здатних ввiмкнути комп'ютер, скористатися "меню", що пропонує тi чи iншi дiї, здiйснити цi дiї, розв'язати за допомогою комп'ютера певнi практичнi задачi, просто погратися.Одним із наслiдків недостатнього забезпечення навчальних закладiв комп'ютерною технiкою є те, що часто вивченням комп'ютера все i завершується, до використання його як засобу справа не доходить. А шкода, адже, на думку сучасних науковцiв, комп'ютер як засiб навчання якiсно змiнює можливостi накопичення та застосування знань кожною людиною, можливостi пiзнаннярамування. Комп'ютер може бути використаний при вивченнi як природничо-математичних, так i гуманiтарних дисциплiн. У навчальному процесi корисними можуть бути електроннi пiдручники, контролюючi програми, довiдники i бази даних навчального призначення, збiрники задач i вправ, комп'ютернi iлюстрацiї та демонстрацiї.
Комп'ютери мають значний вплив на контрольно-оцiннi функцiї навчальної дiяльностi, надають їй характеру гри, сприяють активiзацiї навчально-пiзнавальної дiяльностi тих, хто навчається. Комп'ютери дозволяють досягти якiсно бiльш високого рiвня наочностi навчального матерiалу, значно розширюють можливостi включення рiзноманiтних вправ у педагогiчний процес, а безперервний зворотний зв'язок, пiдкрiплений детально продуманими стимулами навчання, пожвавлює навчальний процес, суттєво пiдвищує iнтерес до освiтнього матерiалу, створює вiдчуття його доступностi, вiри у власнi сили i здiбностi
Комп'ютер може бути з успiхом використаний на всiх етапах процесу навчання - на етапi подання навчальної iнформацiї, засвоєння навчального матерiалу у процесi iнтерактивної взаємодiї з комп'ютером, на етапi повторення та закрiплення засвоєних знань (умiнь, навичок), на етапi поточного та пiдсумкового контролю i самоконтролю, на етапi корекцiї результатiв навчання
На свiтовому ринку наявна така кiлькiсть навчальних програм, що їх не можна перелiчити. Один лише перелiк закордонних фiрм, якi розроблюють цi програми, займає десятки друкованих сторiнок
Розповсюджуючись засобами Internet, електроннi пiдручники (як, до речi, й iншi комп'ютернi засоби навчання) стають доступними для великої кiлькостi людей у рiзних куточках свiту. Отже, завдання педагогiчної науки полягає в тому, щоб визначити i забезпечити умови, за яких використання комп'ютерiв не тiльки не нашкодить досягненню мети виховання, а сприятиме активiзацiї та iнтенсифiкацiї педагогiчного процесу. Освiтнi комп'ютернi програми повиннi в обов'язковому порядку перевiрятися на їх педагогiчну доцiльнiсть, проходити своєрiдну експертизу на моральну бездоганнiсть з урахуванням цiннiсних критерiїв особистiсно-розбудовчої освiти [ 5, с.346].
"Будь-який засiб : повинен знати своє мiсце : Сумно, коли засiб починає все бiльш активно та самовпевнено впливати i на цiлi, i на змiст, i на методи, i на форми освiтньої системи, поступово посягаючи i на святе святих дiйсно гуманiстичної педагогiки - вищу та незамiнну роль Учителя : тiєї самої Особистостi, яка тiльки й здатна виховати Особистiсть"
У розробцi навчаючих комп'ютерних програм мають брати активну участь педагоги, щоб забезпечити дидактично обгрунтованi вiдповiдностi мiж логiкою роботи машини та логiкою людської навчальної дiяльностi, не приносячи останню в жертву машиннiй логiцi. Така робота розпочалася в останнi роки, але роль педагогiв у процесi складання програм навчального призначення ще недостатня Вирiшення потребує проблема подання на екранi дисплея значного за обсягом навчального тексту. Досвiд показує, що iнформацiя у такому виглядi сприймається досить складно. Той, хто навчається, швидко втомлюється, виникають складностi з поверненням до вже прочитаного, витрачається багато часу на вiдшукання потрiбних фрагментiв тексту
Iнша складнiсть полягає в тому, що засiб (у нашому випадку комп'ютер) є одним з рiвноправних компонентiв дидактичної системи поряд з iншими її елементами: цiлями, змiстом, формами, методами, дiяльнiстю того, хто навчає, i того, хто навчається. Всi цi елементи пов'язанi мiж собою, змiна одного з них зумовлює змiни всiх iнших. Тому встановлення в шкiльному класi або в iнститутськiй аудиторiї комп'ютера є не завершенням комп'ютеризацiї, а початком системної перебудови всiєї технологiї навчання
Вiдношення мiж людиною та комп'ютером - вiдношення мiж суб'єктом i об'єктом. Комп'ютер - це лише iнструмент у руках людини, засiб, а не соцiальний партнер. Негативнi наслiдки переоцiнки можливостей комп'ютера видiляє В.П.Зiнченко, який дослiджував проблему функцiонування людино-машинних систем. Передчасна, так само як i надмiрна, символiзацiя свiту може призвести дитину до втрати нею наївного реалiзму, а дорослого - до втрати предметностi його дiяльностi та усiх її складових, включаючи прийняття рiшення, яке повинно належати людинi i бути вiдповiдальним . I.Ф.Iгнатьєва звертає увагу на те, що суб'єкт перестає бути присутнiм у перетвореннi об'єкта безпосередньо i опиняється немовби поряд iз реальним процесом
Небезпека вiдриву вiд реальностi, неадекватного вiдображення дiйсностi у комп'ютерному навчаннi зростає, оскiльки змiст iнформацiї, що поданий в пiдручнику тiєю чи iншою предметною мовою, повинен бути виражений ще однiєю штучною мовою - мовою програмування. Вiдбувається так би мовити замiщення замiщення, що збiльшує можливiсть отримання тим, хто навчається, формальних знань, якi не наближають до практики, а вiддаляють вiд неї
Останнім часом значного поширення набувають нібито нові, а насправді давно забуті модульні, тестові, рейтингові та інші форми навчального процесу. Зважаючи на ефективність деяких призабутих форм навчання, нагадаємо про деякі з них, стоячи на позиціях сучасних досягнень технічних можливостей. Розглянемо весь навчальний процес в комплексі, підкреслюючи основні напрямки і залишаючи деталі для дискусії. Модульна форма передбачає поділ навчального матеріалу на окремі тематичні блоки, або модулі. Відзначимо деякі характерні риси модульної форми підготовки навчально-методичного матеріалу. По-перше, модульна форма дозволяє викладачам в умовах відсутності підручників готувати навчальний матеріал окремими тематичними модулями, не чекаючи повної готовності всього майбутнього підручника. Модулі у вигляді невеликих брошур можна попередньо розмножувати на комп'ютері, ксероксі, ризографі або будь-якій іншій копіювальній техніці невеликими накладами, постійно вносячи поправки і доповнення. Через певний час із відкоригованих і відшліфованих таким чином модулів можна скласти відповідний підручник і друкувати його більш масовими накладами (якщо в цьому виникне потреба). По-друге, навчальний матеріал модулів у електронному варіанті слід ввести в навчальні комп'ютери загального користування з розрахунку на те, щоб кожен студент за своїм власним бажанням міг користуватись цим матеріалом і навіть отримувати паперові чи електронні копії. По-третє, матеріал цих модулів у електронному варіанті можна виставити на WEB-сторінці мережі Internet, зробивши таким чином крок у напрямку до Асоціації навчальних закладів з дистанційною формою навчання. Кожен студент очної чи заочної форми навчання зможе мати вільний доступ до навчального матеріалу незалежно від часу і відстані, а також можливість спілкування з викладачем чи адміністрацією навчального закладу.
Третя і найбільш цікава складова цієї системи - рейтинговий аналіз. Він дозволяє наочно оцінювати роботу студента не тільки після сесії, але й щоденно на протязі семестру. Не менш важливе і те, що студент сам тепер знає свою підсумкову поточну оцінку, може активно впливати на неї і сесія для нього вже не несе ніяких несподіванок. Студент завжди має можливість підняти свій рейтинг, вийти на перші призові місця і отримати моральне задоволення від власного самоствердження. Серед студентів поступово з'являється дух здорової конкуренції, який спочатку знімає проблему списування один у одного, а потім і користування шпаргалками, що стає з часом непорядним. Знаючи рівень знань кожного студента у відсотках, тобто у загальній для всіх студентів розмірності, можна скласти рейтинг студентів як по окремому предмету, так і по всіх предметах семестру. Користуючись такою методикою, можна складати рейтинги рівня знань студентів не тільки окремої групи, а і всього курсу, факультету або всього навчального закладу. Підсумовуючи сказане, відмітимо, що модульна система з рейтинговою оцінкою знань в мережі Internet спонукає до активної продуктивної праці зі зворотним зв'язком і до творчого пошуку всіх учасників навчального процесу - як студентів, так і викладачів. При цьому відбувається не тільки практична комп'ютеризація навчального процесу, але й знайомство з сучасними комп'ютерними технологіями.
Додав даний реферат студент 18 групи Крупко Микола.
krupko1991@gmail.com
|
