Міжнародна конференція «Педагогіка вищої школи: методологія, теорія, технології», м.Тернопіль, 2009 р.
УДК 378.147:004
Стеценко Г.В.
Проблеми упровадження веб-технологій у вищому педагогічному навчальному закладі
В умовах масової комп’ютеризації та інформатизації всіх сфер життя та інтеграції України в світовий інформаційно-освітній простір важливого значення набуває ефективне використання інформаційно-комунікаційних технологій у сфері освіти [8]. Суттєва роль при цьому належить веб-технологіям, які швидко проникають в усі сфери суспільства, в тому числі і в освіту, мета якої забезпечити перехід від індустріального суспільства до інформаційно-технологічного через новаторство у навчанні, вихованні та науково-методичній роботі. Упровадження веб-технологій у систему вищої освіти прискорить перехід України до інформаційного суспільства та забезпечить отримання нею гідного місця у світовому освітянському просторі [9].
Зростаючу роль використання інформаційно-комунікаційних технологій, зокрема і веб-технологій, у навчально-виховному процесі висвітлюють українські дослідники Н.В.Апатова, Н.Р.Балик, Л.І.Білоусова, В.Ю.Биков, Л.В.Брескіна, І.Є.Булах, А.Ф.Верлань, В.М.Глушков, О.М.Гончарова, Ю.В.Горошко, A.M.Гуржій, В.М.Дем’яненко, Т.В.Дубова, М.І.Жалдак, Ю.О.Жук, І.С.Іваськів, В.Н.Касаткін В.І.Клочко, Е.І.Кузнєцов, Н.М.Кузьміна, В.В.Лапінський, С.О.Лещук, І.В.Лупан, П.М.Маланюк, Ю.І.Машбиць, Н.В.Морзе, С.А.Раков, Ю.С.Рамський, В.Д.Руденко, О.В.Рєзіна, З.С.Сейдаметова, С.О.Семеріков, О.В.Співаковський, О.М.Спірін, І.О.Теплицький, Ю.В.Триус, Г.Ю.Цибко, Т.І.Чепрасова, М.І.Шкіль та ін., підкреслюючи, що зміна та удосконалення змісту освіти і навчання відбувається в різних напрямах, значущість яких змінюється з розвитком процесу інформатизації суспільства.
Зокрема, в [6] зазначається, що реформування системи освіти в Україні оголошене пріоритетним завданням держави і передбачає якісні зміни освітніх технологій на базі інформаційних технологій. У зв’язку з цим набувають особливої актуальності завдання реформування системи інформатичної підготовки учнів і випереджувального реформування системи підготовки учителів інформатики.
Широкого поширення у сфері освіти набули веб-технології. Веб-технологіями будемо вважати інформаційні технології, використання яких дає змогу здійснювати опрацювання даних (веб-ресурсів), розміщених в комп’ютерних мережах (локальних або глобальних).
Особливості функціонування веб-технологій: - технічна основа – локальні та глобальні мережі (типу Інтернет); - організація веб-ресурсів у мережі здійснюється за допомогою гіпертекстової технології; - перегляд веб-ресурсів здійснюється за допомогою веб-оглядача; - використання систем пошуку веб-ресурсів; - необмежена кількість користувачів, які можуть завантажувати та переглядати веб-ресурси та ін.
З часу своєї появи і до сьогодні веб-технології зазнали значних змін. Наприкінці 2005 року з’явився термін «Веб 2.0» (веб-технології другого покоління), який було запропоновано використовувати для всієї сукупності прогресивних тенденцій у розвитку веб-технологій [11]. Використання цього терміна швидко набуло поширення в усіх сферах інформаційних відносин, почали з’являтися похідні від цього терміна: Бізнес 2.0, Освіта 2.0, Новини 2.0, Реклама 2.0 тощо.
Упровадження веб-технологій у ВПНЗ, на наш погляд, стримують психолого-педагогічні та матеріально-технічні фактори.
До числа психолого-педагогічних факторів можна віднести такі [1], [5], [7]: 1. Відсутність завершеної теоретичної бази побудови систем навчання на основі використання веб-технологій. 2. Недостатня розробка методичних і організаційних аспектів використання веб-технологій у навчальному процесі, використання при їх побудові в основному емпіричного підходу. 3. Слабка психологічна готовність більшості викладачів ВПНЗ до використання веб-технологій як засобу навчання, що обумовлено низкою причин, зокрема, – природний опір людини інноваціям, відсутність навичок роботи з комп’ютером та знань щодо використання його в навчальному процесі. 4. Відсутність серед окремої частини освітян розуміння та певного рівня знань стосовно використання веб-технологій мережі Інтернет. 5. Недостатня мотивація щодо упровадження веб-технологій в педагогічну діяльність та використання освітніх веб-ресурсів у навчальному процесі.
До числа матеріально-технічних факторів можна віднести такі [4]: 1. Недоступність (в силу високої вартості і інших причин) якісного програмного забезпечення. 2. Високі тарифи на послуги зв’язку і, як наслідок, високі тарифи на обслуговування користувачів мережі Інтернет. 3. Недостатня оснащеність комп’ютерною технікою більшості ВПНЗ. 4. Недостатня кількість фахівців для технічної підтримки процесу впровадження веб-технологій. 5. Відсутність у вітчизняних провайдерів достатньої кількості прямих каналів виходу до світових освітніх мереж. 6. Відсутність нормативно-правової бази щодо використання освітнього веб-простору мережі Інтернет, створення та розміщення освітніх веб-ресурсів у ньому.
Для вирішення зазначених проблем, необхідно визначити загальну стратегію упровадження веб-технологій у сферу освіти. З основних напрямів здійснення цього процесу можна виділити такі: 1. Ширше впроваджувати веб-технології в усіх типах навчально-виховних закладів. Це сприятиме створенню інформаційно-освітнього простору, розробці програмно-педагогічного забезпечення і, як наслідок, підвищення якості знань учнів та студентів та реалізації одного з головних завдань освіти – переходу від індустріального до інформаційного суспільства. 2. Здійснювати підготовку учителів до використання освітніх веб-ресурсів локальної та глобальної мереж. 3. Створювати освітні веб-ресурси і наповнювати ними українську частину освітнього веб-простору мережі Інтернет. Потужного імпульсу цьому процесові могло б надати створення центру освітніх веб-ресурсів, в якому можна було б накопичувати відомості про знаходження цих ресурсів в масштабах країни. 4. Визначити типові веб-технології, які доцільно використовувати у навчально-виховному процесі та доцільність їх застосування. Визначити категорії користувачів освітніх веб-ресурсів та типові технології, які вони використовують. На основі таких даних спрогнозувати можливі шляхи розвитку веб-технологій стосовно певних категорій користувачів. 5. Сприяти створенню освітніх інформаційних пошукових систем та веб-каталогів. 6. Стимулювати створення загальнодоступних серверів освітньої галузі, які б містили освітні веб-ресурси, корисні для педагогічних працівників.
Це є основні завдання для упровадження веб-технологій в освітню галузь, вирішивши які можна ставити глобальніші та складніші завдання. У розв’язанні матеріально-технічних, а також нормативних проблем важливу роль грає підтримка з боку держави.
Окрім вирішення питань державної політики щодо впровадження веб-технологій, існують й інші фактори, які негативно впливають на цей процес. Найскладнішим є людський фактор. Як виявилося, найбільш активними противникам упровадження веб-технологій у сферу освіти є педагоги з традиційним підходом до організації процесу навчання. Серед них утвердилася думка про те, що не потрібно намагатися використовувати щось нове, якщо традиційний підхід дає позитивні результати. Вони наводять деяку аргументацію (часто до певної міри вона справедлива) щодо цієї проблеми.
Наприклад, насторожує те, що з появою веб-технологій молодь все менше читає книги та інші друковані видання [3]. Але цьому є справедливе пояснення, адже сьогодні традиційні паперові видання переходять в нову форму існування – електронну. Більшість книг можна знайти та безкоштовно завантажити в мережі Інтернет, читаючи при потребі з екрану монітора стаціонарного або кишенькового комп’ютера. Крім того, процеси пошуку, перегляду і збереження потрібного матеріалу (книги, журнальної статті, публікації та ін.) набагато спрощені, завдяки використанню веб-технологій, а це дає змогу економити час, завжди мати під рукою довідкові матеріали.
Деякі учителі занепокоєні тим, що веб-ресурси мережі Інтернет можуть бути недостовірними, зокрема наведено приклад такого освітнього веб-ресурсу як вікі-енциклопедія «Вікіпедія» (http://uk.wikipedia.org), яку часто використовують учні для пошуку різноманітних відомостей з того чи того предмета. Головна проблема полягає в тому, що редагування сторінок вікі-енциклопедії може здійснюватися різними людьми, відповідно і достовірність вмісту такої сторінки можна поставити під сумнів, натомість учні сприймають вікі-енциклопедію як надійне джерело інформаційних даних. Проте учителі допускаються помилки тим, що не виховують в учнів критичного ставлення до інформаційних веб-ресурсів мережі Інтернет. Необізнаність учителів і неспроможність вирішити зазначену проблему можна пояснити тим, що вони не отримали належної підготовки стосовно використання освітніх веб-ресурсів.
Існує також негативізм щодо появи в українській мові великої кількості іноземних слів та використання сленгу, що не зберігає чистоти мови. З одного боку, ці тривоги цілком виправдані і треба дотримуватися мовної культури. З іншого, слід мати на увазі, що мова постійно розвивається та змінюється разом зі зміною суспільства. Відповідно на мову впливає і технічний прогрес, який сьогодні спостерігається. Саме завдяки технічному прогресу з’явилися такі слова як калькулятор, телевізор, комп’ютер та ін.
Не схвалюється освітянами й те, що спостерігається залежність від комп’ютера, зокрема від Інтернету [2]. Але в кожну епоху існує своя залежність. Ще 10-15 років тому деякі педагоги передбачали тотальну залежність від фантастичної літератури, рок-музики або телевізора. При вміло організованому режимі праці і відпочинку, можна знівелювати цю залежність.
Занепокоєння, викликане використанням мережі Інтернет в навчально-виховному процесі, деякою мірою є зрозумілим, адже змістова наповненість веб-простору цієї мережі не може контролюватися з боку освітян. Цю проблему можна вирішити шляхом використання корпоративних мереж, які засновано на технології Інтранет. Використання технології Інтранет забезпечує стабільність освітніх веб-ресурсів, які адмініструє сам викладач, інженер або лаборант; наявність вибору форм діяльності: від обміну повідомленнями, які опосередковано комп’ютерною технікою, до безпосереднього контакту і невербальної взаємодії; вірогідність освітніх веб-ресурсів, гарантом яких є викладач, оскільки він розмістив матеріал, базуючись на певному досвіді та достатньому рівні знань у відповідній предметній галузі. Використання Інтранет як моделі глобальної мережі Інтернет дає змогу уникнути низки проблем у технічному та методичному плані, відпрацьовуючи при цьому в аудиторній обстановці не тільки технічні, але і соціально-етичні прийоми роботи в глобальних мережах.
Рівень упровадження веб-технологій вимірюється не тільки обсягами комп’ютерної техніки, кількістю проведених занять в комп’ютерних класах, а і якістю використання цих технологій. Підвищення цього рівня дасть змогу отримати великі можливості стосовно удосконалення системи освіти і треба тільки вміти правильно і цілеспрямовано використовувати сучасні веб-технології. В умовах інформаційного суспільства зрозуміло, що мережа Інтернет – це повсякденний інструмент науковця, викладача, учителя, студента та інших педагогічних працівників, тому подальша інформатизація освіти розвивається і буде розвиватися з обов’язковою орієнтацією на веб-технології. Вирішення проблем упровадження веб-технологій у ВПНЗ повинно прискорити процес інформатизації освіти України, а це, в свою чергу, прискорить розвиток держави в цілому.
Література
1. Анисимова Н.И., Сидоркина И.Г. Психолого-педагогические аспекты использования Интернет-технологий в образовании // Информатика и образование. – 2002. – №9. – С.46-50. 2. Войскунский А.Е. Актуальные проблемы психологии зависимости от Интернета // Психологический журнал. – 2004. – Т. 25. – № 1. – С.90-100. 3. Гири Д. Студенты предпочитают Интернет печатным учебникам // Дистанционное и виртуальное обучение. – 2003. – №3. – С.10-11. 4. Дикая Л.Г. Психические состояния и эффективность деятельности // Психологический журнал. – 1984. – Т.3. – №6. – С.254-257. 5. Жалдак М.І., Лапінський В.В, Шут М.І. Комп’ютерно-орієнтовані засоби навчання математики, фізики, інформатики: Посібник для учителів. – К.: – НПУ імені М.П.Драгоманова. – 2004. – 182 с. 6. Закон України «Про Концепцію Національної програми інформатизації» // Офіційний вісник України. – 1998. – №10. – С.15-17. 7. Латышев В.Л. Психолого-педагогические проблемы развития мышления и личности учащихся в условиях информатизации образования // Информатика и образование. – 2003. – №6. – С.113-116. 8. Співаковський О.В. Теорія і практика використання інформаційних технологій у процесі підготовки студентів математичних спеціальностей: Монографія. – Херсон: Айлант, 2003. – 249 с. 9. Спиваковский А.В., Полищук Е. Интернет как ключевой фактор интеграции системы образования Украины в мировую образовательную среду // Педагогічні науки: Зб. наук. статей. – Випуск ХІ. – Херсон, 2000. – С.69-79. 10. Miniwatts Marketing Group (n.d./2007). Internet World Stats: Usage and Population Statistics [WWW document]. URL: http://www.internetworldstats.com/(7 березня 2009). 11. Netcraft (25 января 2009). Интернет начинает уменьшаться [WWW document] URL http://e-commerce.com.ua/9492(7 березня 2009). 12. O’Reilly, T. (2005, September 30) What Is Web 2.0: Design Patterns and Business Models for the Next Generation of Software [WWW document]. URL http://www.oreillynet.com/pub/a/oreilly/tim/news/2005/09/30/what-is-web-0.html(7 березня 2009).
|