<?xml version="1.0" encoding="UTF-8" ?>
<rss version="2.0" xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom">
	<channel>
		<title>Освітні веб-ресурси</title>
		<link>http://galanet.at.ua/</link>
		<description>Розробки студентів</description>
		<lastBuildDate>Tue, 25 May 2010 07:09:25 GMT</lastBuildDate>
		<generator>uCoz Web-Service</generator>
		<atom:link href="https://galanet.at.ua/blog/rss" rel="self" type="application/rss+xml" />
		
		<item>
			<title>Найкращі презентації студентів ТПФ</title>
			<description>Найкращі студентські презентації технолого-педагогічного факультету.</description>
			<content:encoded>&lt;DIV&gt;&lt;B&gt;&lt;SPAN style=&quot;COLOR: #800000&quot;&gt;Цигольник Максим&lt;/SPAN&gt;. Створення форми для таблиці та розміщення елементів на формі.&lt;/B&gt;&lt;/DIV&gt;
&lt;DIV&gt;&lt;STRONG&gt;&lt;/STRONG&gt;&amp;nbsp;&lt;/DIV&gt;
&lt;DIV&gt;&lt;IFRAME src=&quot;http://docs.google.com/present/embed?id=dfs2j3pr_84gcwrjzct&quot; frameBorder=0 width=410 height=342&gt;&lt;/IFRAME&gt; &lt;/DIV&gt;
&lt;DIV&gt;&amp;nbsp;&lt;/DIV&gt;
&lt;DIV&gt;&amp;nbsp;&lt;/DIV&gt;
&lt;DIV&gt;&lt;STRONG&gt;&lt;SPAN style=&quot;COLOR: #800000&quot;&gt;Ліщинська Таня.&lt;/SPAN&gt; Створення запиту на створення таблиці. &lt;/STRONG&gt;&lt;/DIV&gt;
&lt;DIV&gt;&amp;nbsp;&lt;/DIV&gt;
&lt;DIV&gt;&lt;IFRAME src=&quot;http://docs.google.com/present/embed?id=dfs2j3pr_111f2jz2vcf&quot; frameBorder=0 width=410 height=342&gt;&lt;/IFRAME&gt;&lt;/DIV&gt;</content:encoded>
			<link>https://galanet.at.ua/blog/najkrashhi_prezentaciji_studentiv_tpf/2010-05-25-108</link>
			<category>Різне</category>
			<dc:creator>galanet</dc:creator>
			<guid>https://galanet.at.ua/blog/najkrashhi_prezentaciji_studentiv_tpf/2010-05-25-108</guid>
			<pubDate>Tue, 25 May 2010 07:09:25 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Експеременти з прискоренням роботи процесора</title>
			<description>Реферат[size=9]</description>
			<content:encoded>План &lt;br /&gt; 1. Який сенс в прискоренні роботи процесора? &lt;br /&gt; 2. Для чого потрібне прискорення роботи процесора? &lt;br /&gt; 3. Яким чином прискорення роботи процесора залежить від технології виготовлення (0.18мкм, 0.13мкм і. т. п.)? &lt;br /&gt; 4. Я хочу прискорити роботу свого процесора, що потрібно зробити конкретно? &lt;br /&gt; 5. Як прискорити роботу процесора ефективніше по коефіцієнту або по шині? &lt;br /&gt; 6. Чи можна прискорити роботу процесора, не влізаючи в BIOS і не відкриваючи корпус? &lt;br /&gt; 7. Чи можна прискорювати роботу процесорів на ноутбуках? &lt;br /&gt; 8. Які процесори краще прискорювати? &lt;br /&gt; 9. Які материнські плати краще підходять для прискорення роботи процесора? &lt;br /&gt; 10. А що з оперативною пам&apos;яттю? &lt;br /&gt; 11. Наскільки можна підвищувати напругу на процесорі при прискоренні роботи і чи потрібно це? &lt;br /&gt; 12. У яких межах безпечне підвищення системної шини, як добитися найкращого результату? &lt;br /&gt; 13. Яка температура нормальна для сучасних процесорів? &lt;br /&gt; 14. Яке охолоджування потрібне для процесора, робота якого прискорюється? &lt;br /&gt; 15. Навіщо потрібна термопаста, як її використовувати? &lt;br /&gt; 16. Як перевірити стабільність роботи і відсутність помилок при прискоренні роботи процесора? &lt;br /&gt; 17. Якими програмами оцінюється продуктивність процесора? &lt;br /&gt; 18. Що може постраждати від прискорення роботи процесора? &lt;p&gt; &lt;p&gt; Прискорення роботи процесора-швидкість здійснення операцій. &lt;p&gt; Q: Який сенс в прискоренні роботи процесора? &lt;br /&gt; A: Прискорення роботи процесора має сенс, якщо вас трохи не влаштовує продуктивність вашого процесора. Якщо вона вас сильно не влаштовує, то розумно змінити процессор на новіший і швидший. Шляхом прискорення роботи процесора можна отримати приріст продуктивності в 10-50% (інколи і більш). Прискорювати роботу процесора просто так не раджу, власне ради чого його тоді напружувати? &lt;br /&gt; Q: Для чого потрібне прискорення роботи процесора? &lt;br /&gt; A: Треба пам&apos;ятати, що однакові процесори, що працюють на різних частотах, конструктивних відмінностей не мають. Виробник процесорів не в змозі перевірити кожен процесор на всіх частотах. Він тестує партію процесорів на якійсь одній частоті, передбачимо не максимальною для певного ядра, і відбраковує частину процесорів не пройшли тест при цьому. Природно серед відібраних можуть попастися процесори, що працюють на значно вищих частотах. Відбраковані процесори у свою чергу тестуються на нижчій частоті і відповідно маркіруються або відбраковуються і тому подібне Також варто відзначити, що при відладці технічного процесу виробництва процесорів відсоток розкиду по частотах зменшується, але все таки має місце бути. Навіть якщо до вас попав процесор, який не прошел тестування на частоті більшою, ніж вказано на його маркіровці, то все ж у нього є деякий потенціал для розгону. Все це тому, що тестуються процесори не на граничній частоті і без підвищення стандартної напруги. Хоча інколи буває, що для досягнення якоїсь частоти виробник все ж підіймає стандартну напругу, так було, наприклад, з останніми моделями Athlon (Thunderbird). Але в будь-якому разі ми можемо забезпечити процесору хороше охолоджування і підвищити на нім напругу, так що 10-15 процентний розгін майже завжди гарантований. Бувають і випадки коли цілі партії, що працюють на високих частотах маркіруються як що працюють на низьких, просто унаслідок потреби в повільних і дешевих процесорах. Був випадок, коли процесори AMD K6-2 маркіровані як 200 і 233Mhz прекрасно працювали на 450Mhz і навіть більш. Вся справа була в тому, що реальне це були 350&apos;ые процесори :). &lt;br /&gt; Q: Я хочу прискорити роботу свого процесора, що потрібно зробити конкретно? &lt;br /&gt; A: Спершу варто вивчити інструкцію до наявної материнської плати. Знайти пункти меню BIOS, що відповідають за частоту FSB і коефіцієнта множення. Інколи в BIOS немає нічого або майже нічого подібного, тоді потрібно поглянути які джампери (jumpers - &quot;перемикачі&quot;) є на материнській платі. Призначення тих або інших джамперів можна поглянути в інструкції до материнської плати. Якщо інструкції немає, то можна спробувати знайти якусь інформацію на самій материнській платі (на платі часто підписані джампери і значення їх положень) або знайти інструкцію в інтернеті на сайті виробника. Всі налаштування / джампери можна міняти, але в розумних межах. Наприклад, відразу збільшувати частоту FSB або коефіцієнт множення рази 2 не стоїть :). Робити це потрібно обережно, частоти нарощувати по можливості плавно, по 5-10%. В разі, якщо Windows не завантажується, потрібно знизити небагато частоту або підвищити напругу на процесорі. Після вдалого завантаження потрібно все протестувати (як це робити написано в одній з відповідей нижче). Хоча дослідні оверклокеры часто вважають за краще відразу виставити високе значення FSB (або коефіцієнта), якщо запрацює – ще підвищити, якщо немає, то меделенно знижувати і знайти максимум для даного екземпляра процесора. Відзначу, що в BIOS відображується реальне значення системної шини і шини пам&apos;яті (часто для зручності показується і DDR або QP-эквивалент). Дуже поважно знати, що якщо у вас система без розгону працює нестабільно (висне, вискакують &quot;сині екрани&quot; і т. п.), то розганяти процесор дуже не рекомендується. Спочатку необхідно протестувати гарненько комп&apos;ютер на предмет помилок і виявити джерело проблем. &lt;br /&gt; Q: Яким чином прискорення роботи процесора залежить від технології виготовлення (0.18мкм, 0.13мкм і. т. п.)? &lt;br /&gt; A: Чим менше технологія, тим менше розміри самого кристала (це викликає більше проблем з ефективним тепловідводом), його енергоспоживання і найчастіше нижче тепловиділення. Цей параметр представлений в мікрометрах: чим менше число, тим краще ймовірно будуть прискорювальні якості даного ядра (а, означає, і самого процесора). Потрібно пам&apos;ятати, що якщо виробник вже довів частоту ядра виготовленого за якоюсь технологією майже до верхнього кордону, то розганяти процесор буде складно. Наприклад, Celeron (ядро Mendocino) 333Mhz часто прискорюється аж до 600 Мгц (це близько 80% приросту частоти), а Celeron 533Mhz (те ж ядро) найчастіше виходить прискорення лише до тих же 600Mhz (але це вже менш ніж 15% приросту) - ця частота фактично межа для ядра. &lt;br /&gt; Q: Як прискорити роботу процесора ефективніше по коефіцієнту або по шині? &lt;br /&gt; A: По шині ефективніше, оскільки прискорення при цьому в більшості випадків пам&apos;ять і шина AGP (шина відеокарти). Отже, підвищується пропускна спроможність всіх шин, що прискорюються, а це дуже корисно (в розумних межах - IDE і AGP не дуже добре переносять підвищення власної частоти). Але якщо ви хочете мінімізувати можливі неприємні наслідки прискрення, то можете обмежитися підвищенням коефіцієнта, якщо є така можливість (процесори Intel, а так само деякі процесори AMD її не мають). Хоча всі нормальні люди, при першій-ліпшій можливості, прагнуть розганяти саме по шині (бажано на материнських платах, що дозволяють тактовать частоти AGP і PCI окремо або що мають в запасі відповідні множники). &lt;br /&gt; Q: Чи можна прискорити роботу процесора, не влізаючи в BIOS і не відкриваючи корпус? &lt;br /&gt; A: Так, в деяких випадках можна. Інколи виробник (Gigabyte, MSI і ін.) поставляє з платою програму прискорення прямо з Windows. Існує так само програми CPU FSB, SOFTFSB і інші подібні, які можуть міняти частоту шини прямо на ходу (за умови підтримки вашої материнської плати з їх боку). Відносно недавно була випущена програма nVidia System Utility, що дозволяє управляти параметрами чіпсетів nVidia, такими як частота FSB і пам&apos;яті, частота AGP і тайминги пам&apos;яті. Попереджаю, що при такому прискоренні комп&apos;ютер може зависнути. У такому способі прискорення взагалі немає особливого сенсу, якщо у вас, звичайно, не запломбований корпус і не поставлений пароль на BIOS ;). &lt;br /&gt; Q :Чи можна прискорювати роботу процесорів на ноутбуках? &lt;br /&gt; A: Можна, але не потрібно ;). Просто в ноутбуку утруднено охолоджування і все дуже точно підігнано під якийсь більш менш певний процесор. Можливості прискорення найчастіше дуже малі, а можуть і взагалі бути відсутнім. Треба пам&apos;ятати, що при прискоренні збільшується споживана потужність і тепловиділення процесора, а отже в ноутбука скорочується термін роботи від батарей і збільшується температура. &lt;br /&gt; Q: Які процесори краще прискорювати? &lt;br /&gt; A: Найбільш відповідними є моделі нижчої частоти, але при цьому на найновішому ядрі і останнього степпинга. Вони є такими, що найбільш прискорюються. В даний момент ще можна порадити Athlon XP 1700+ (можна і з великим рейтингом, але, власне навіщо?) Thoroughbred степпинга B з напругою 1.5V. Ці процесори, з реальною частотою 1466Mhz, удавалося запустити на частотах в районі 2400Mhz або навіть великих! Інша справа, що у продажу таких процесорів, що прискорюються, зараз мало, дуже часто тепер стали зустрічатися нові процесори із старим степпигом А. Можно купити молодшу модель AXP Barton 2500+, яка, швидше за все, непогано прискорюються. Варто так само звернути увагу на процесори Duron Applebred (1400MHz і 1600Mhz) і AXP Thorton (має рейтинг від 2000+), що потенційно переробляються, прискорюються вони за статистикою не гірше AXP степпига B. Є варіант з Pentium 4 (або P4 Celeron) Northwood 1600-1800Mhz, він теж дуже добре прискорюються. Дуже часто успішно прискорюються молодші моделі P4 з 800Mhz FSB, наприклад, з частотою 2400Mhz і 2600MHz (як найбільш дешеві представники сімейства &quot;800MHz FSB&quot;), з такими процесорами інколи вдається досягти частоти в 3.5GHz і навіть більш! Для старих систем (під Socket 370) краще всього личать процесори Pentium 3 Celeron Tualatin з частотою 1000-1200Mhz, вони часто прискорюються до 1600Mhz. Природно завжди треба пам&apos;ятати про існування граничних частот для ядра. &lt;br /&gt; Q: Які материнські плати краще підходять для прискорення роботи процесора? &lt;br /&gt; A: Для максимального прискорення на платі мають бути присутніми можливості регулювання частоти системної шини, коефіцієнта множення (для AMD), напруги на процесорі, пам&apos;яті, AGP. Для розгону процесорів AMD на платформі nForce2 бажана можливість зміни напруги на північному мосту чіпсета (укупі з ефективним охолоджуванням цього моста). Природно потрібно брати плату на найновішому чіпсеті, який повинен краще прискорюватимуться. Дуже важливий так само виробник. Майже завжди пристойними є плати Epox, Abit, ASUS, MSI, Soltek. Хоча якщо найкраща продуктивність плати і прискорювальні здібності дуже важливі для вас, то варто поглянути тести в журналах / інтернеті, перш ніж купити. Рекомендувати конкретні плати і чіпсети не буду, дуже велика їх різноманітність. Попереджаю, що материнські плати самої фірми Intel для прискорення абсолютно не придатні. Вони не мають не лише дуже корисних налаштувань на зразок регулювання напруги на пам&apos;яті або AGP, але навіть частенько не дають змінити налаштування самого процесора. Варто заглянути в статистику по прискоренню, там можна поглянути, хто і наскільки прискорював який-небудь процесор на якійсь конкретній платі. &lt;br /&gt; Q: А що з оперативною пам&apos;яттю? &lt;br /&gt; A: Варто брати пам&apos;ять відомих виробників, вона дорожча, але стабільніше при прискоренні. Найбільш вдалими і популярними є модулі Kingston, Infineon, Hynix, Samsung. Дуже добре себе зарекомендували спеціальні &quot;оверклокерские&quot; модулі Kingston HYPERX. Якщо є можливість, краще поставити пам&apos;ять із запасом, тобто на плату, в штатному режимі що працює з пам&apos;яттю на 333Mhz, узяти пам&apos;ять, яка тримає 400Mhz. Це дасть гарантію відсутності помилок при прискоренні пам&apos;яті до даної частоти і потенційно дозволить поставити менші тайминги при &quot;штатній&quot; для материнської плати частоті. &lt;br /&gt; Q: Наскільки можна підвищувати напругу на процесорі при прискоренні роботи і чи потрібно це? &lt;br /&gt; A: Дуже не рекомендується підвищувати більш ніж на 20%, це може бути фатальне для процесора. А краще обмежиться 5-15%. Від підвищення напруги відчутно підвищуються тепловиділення і споживана потужність процесора. Хоча сенс в цьому часто є: підвищується стабільність роботи і відкривається можливість розганяти більше. Украй не рекомендується підвищувати напругу більш ніж 1.75 для процесорів Intel на ядрі Northwood, оскільки при такій напрузі в процесорі відбуваються безповоротні зміни, в результаті яких процесор, через деякий час, може працювати із збоями, або зовсім вийти з буд. &lt;br /&gt; Q: У яких межах безпечне підвищення системної шини, як добитися найкращого результату? &lt;br /&gt; A: Шину можна виставити яку завгодно, і чим більше, тим краще. Але природне підвищення обмежено можливостями плати / чіпсета, процесора і плат розширення. Інколи потрібно підвищити напругу і знизити коефіцієнт множення для досягнення найкращого результату. Дуже поважно, що при цьому буде на інших шинах. Відеокарта, наприклад, рідко терпить сильне підвищення шини, але це часто вирішується перемиканням в повільніший режим (з AGP 4X на AGP 2X, наприклад, якщо є така можливість) або підвищенням напруги на шині AGP (така можливість часто передбачена на платах). Геймеров попереджаю, що перемикати шину відеокарти в повільніший режим украй не рекомендується :). Зрозуміло так само, що пам&apos;ять не повинна давати збоїв. Часто цю проблему можна вирішити перемиканням її в повільніший режим по шині, підвищенням таймингов і підвищенням напруги на ній. З&apos;ясувати частоти всіх шин можна за допомогою вже згадуваної програми SiSoft Sandra. Дуже рекомендую пошукати плату з найбільш просунутими можливостями зміни дільника PCI, AGP і пам&apos;яті. Тоді ви зможете ефективно розганяти процесор, не зачіпаючи при цьому, наприклад AGP або PCI. При збільшенні системної шини зростає її пропускна спроможність, отже, пам&apos;ять краще теж прискорювати. &lt;br /&gt; Q: Яка температура нормальна для сучасних процесорів? &lt;br /&gt; A: Розглянемо процесор з реальною частотою 2Ghz. Для такого Pentium 4 нормальна температура 35-45 градусів у спокої і 45-55 під навантаженням. Граничною є температура 70 градусів, це звичайно не означає, що при її досягненні процесор згорає. Але настійно не рекомендую використовувати комп&apos;ютер при подібній температурі. Для процесора AMD з подібною частотою (AXP 2400+) все приблизно аналогічно, але у них гранична температура 85-90 градусів. При розгоні природно температура збільшуватиметься, навіть якщо ви не підніматимете напругу. Отже для успішного і безпечного прискорення рекомендується брати кулер із запасом, треба враховувати, що прискорення для процесора не нешкідливий, особливо якщо він тривало працює при температурі близькою до граничної. Багато хто напевно думає, що якщо температура по датчиках в межах норми, то все чудово, але на жаль це не завжди так. Інколи різниця температури між свідченнями внутрішнього (тим більше зовнішнього) датчика відрізняється від реального максимуму в якійсь точці процесорного ядра на 10-15 градусів. З цієї причини я дуже не рекомендую тривале використання процесорів в умовах, коли температура по датчику близька до 60 і більше градусам. Варто знати, що швидкість поширення тепла кінцева, навіть добре охолоджуваний процесор може випробовувати локальний перегрів глибинних шарів, що скорочує служби процесора. Такий перегрів виникає зазвичай від сильного завищення напруги. Взагалі рекомендується поставити яку або програму моніторингу температури. Краще рідну (що поставляється з материнською платою), але можна і яку-небудь універсальну начеб MBProbe, Motherboard Monitor і ін. А якщо у вас в BIOS є функція відключення / попередження при перевищенні якоїсь температури, то краще їй скористатися - встановити 70 градусів (для AMD, для Intel можна і 65) як таку температуру, наприклад. Скільки ватів потужності споживає ваш процесор (чим більше - тим більше гріється) можна поглянути, наприклад, за допомогою програми SiSoft Sandra 2003, вона так само показує температуру процесора і материнської плати (за умови наявності термодатчиков). Та варто відразу попередити, що програма інколи плутає значення температури процесора і плати - відображує їх навпаки. &lt;p&gt; Q: Яке охолоджування потрібне для процесора, робота якого прискорюється? &lt;br /&gt; A: Як мінімум, потрібний хороший кулер з вдалим алюмінієвим радіатором. Кулери з мідними радіаторами можуть бути значно краще із-за кращої теплопровідності міді, але вони інколи втрачають всі свої переваги унаслідок непродуманої конструкції. З фірм-виробників можна порадити Thermaltake, Titan, CoolerMaster, Zalman, Glacialtech.. Так званий NoName краще не брати: процесор може сильно постраждати із-за того, що зупинився або просто поганого кулера. Варто так само відзначити, що бігти в магазин і міняти боксовый кулер від процесора на найкрутіший не завжди потрібно, він не так поганий. Ну а якщо вам його недостатньо, то можна і змінити. Можна застосовувати так само рідкий азот, водяне охолоджування, криогенні установки і деякі інші методи. Перше взагалі нереально в наших умовах :). Другий варіант реальніший, але вимагає самостійного виготовлення системи охолоджування або покупки її за вельми чималі гроші (не менше 100$). Причому це не найнадійніший спосіб: якщо щось протече, майже гарантований вихід чого-небудь з буд. А якщо зупиниться кулер, то постраждає лише процесор (ну, у гіршому разі ще і материнська плата). Але нічого кращого за водяне охолоджування для екстремального розгону в домашніх умовах доки не придумали. Природне велике значення має корпус. Потрібно брати корпус з горизонтально розташованим блоком живлення, відмінною вентиляцією і найбільшою кількістю місць під додаткові вентилятори. Дуже добре себе зарекомендували корпуси Inwin, які поставляються з якісними блоками живлення фірми Powerman. &lt;br /&gt; Q: Навіщо потрібна термопаста, як її використовувати? &lt;br /&gt; A: Термопаста - це термоинтерфейс процесора (або іншого охолоджуваного пристрою), вона потрібна для забезпечення кращого тепловідводу. Вона заповнює порожнечі між кристалом і радіатором, які без термопасты були б заповнені повітрям, що має набагато меншу теплопровідність. Цим вона забезпечує велику площу зіткнення кристала з радіотором і зникнення (або зведення до мінімуму) &quot;паразитних&quot; порожнеч. Наносити термопасту потрібно як можна тоншим рівномірним шаром на процесорний кристал (на захисну пластинку на нім). Міф про те, що надлишки видавляться хоч і має під собою основу, але розглядає проблему лише з одного боку, адже якщо кулер притискається до кристала не сильно, то видавится далеко не весь &quot;надлишок&quot;. Термопаста хоч і покращує тепловідвід, але володіє сама по собі досить низькою теплопровідністю (хоча вона вища, ніж в &quot;термонашлепок&quot; деяких кулеров і вже тим більше повітря), з цього виходить, що зайва її кількість може все зіпсувати. Вельми непоганими, на думку оверклокеров є наші вітчизняні термопасты КПТ-8 і АлСил-3. &lt;br /&gt; Q: Як перевірити стабільність роботи і відсутність помилок при прискоренні роботи процесора? &lt;br /&gt; A: Є багато програм, придатних для такої мети. Краще всього запустити якийсь додаток типа 3Dmark на ніч. Якщо після тривалого прогону тестів помилок не виникло, то все швидше за все вдало. Можна поекспериментувати з архівацією і подальшим розархівуванням великих об&apos;ємів даних (&gt;=500Mb) за допомогою WINRAR. Якщо з&apos;явилися помилки в контрольній сумі (CRC error), то потрібно з&apos;ясовувати джерело помилки. Їм може бути процесор, пам&apos;ять, а інколи материнська плата. Так само корисна програми під назвою CPU Stability Test і BurnK7, їх потрібно запустити надовго і якщо не повисне або не виникне ощибок, то означає з процесором все OK. Пам&apos;ять варто окремо перевірити програмою начеб TestMem під DOS, тестом пам&apos;яті з FixIt Utilites (його мало хто сприймає серйозно, але він реально виявляє помилки) або якимсь іншим надійним способом. &lt;br /&gt; Q: Якими програмами оцінюється продуктивність процесора? &lt;br /&gt; A: Зараз для тестування процесорів повсюдно використовується програма SiSoft Sandra (2004). Хоча тести там синтетичні (т. е реально процесори, що видають однаковий результат по тесту, можуть працювати зовсім по-різному в реальних застосуваннях), але все таки якось відображають зміни продуктивності від розгону. Є цілий ряд програм для тестування процесора і системи в цілому. Перераховувати їх назви марно, легко поглянути, чим користуються зараз на популярних сайтах. Можна архівувати якийсь великий каталог (файл), що добре стискується, і заміряти час, на це витрачене. Якщо ви завзятий гравець, варто застосувати 3DMark. Причому я рекомендую 3DMark 2001, він хоч і не найновіший, але не вимагає від відеокарти підтримки всіх найсучасніших технологій і краще відображає реальну продуктивність в існуючих іграх. Для зменшення впливу відеокарти на результат тесту і збільшення навантаження на процесор, можна встановити Software T&amp;L і виставити дозвіл 640х480, оскільки всі сучасні і не дуже відеокарти з легкістю справляються і з великими дозволам, а в такому разі процесор не простоюватиме і не чекатиме, поки відеокарта зможе обрахувати наступний кадр. Вже починають з&apos;являтися іграшки, яким всього мало, і 3DMark 2003 ним передвісник. Заміряти продуктивність за допомогою Quake 3 звичайно можна, але цей &quot;тест&quot; не личить для сучасних комп&apos;ютерів, що видають там 250-300 кадрів в секунду. &lt;br /&gt; Q: Якими програмами оцінюється продуктивність процесора? &lt;br /&gt; A: В першу чергу процесор - він може згоріти. Підвищення тепловиділення процесора від прискорення неминуче (навіть якщо ви не піднімаєте напругу на нім). Хоча за статистикою, при нормальному охолоджуванні, сучасні процесори горять вельми рідко. Від розгону скорочується термін служби всіх комплектуючих, що піддаються розгону. Той же процесор на штатній частоті служить в теорії десь 10 років, а на підвищеній менше, але зазвичай не менше 4 -5 років. Але зараз це не актуально, оскільки більше 5 років процесор зазвичай і не використовується (він безнадійно застаріває за цей час). Оперативна пам&apos;ять не особливо страждає від проскорення, але часто є джерелом помилок. Постраждати може вінчестер, але вже відразу по двох причинах: на нього може вплинути пониження / підвищення напруги, що видається слабким блоком живлення, або він може не витримати підвищення шини PCI (частоти більше 40Mhz небажані). Дію першої причини я мав щастя сам спостерігати в мого старого вінчестера, він помер (весь покрився bad-блоками) від браку живлення всього за три місяці :(. Деякі моделі IDE-дисков, Ultra DMA, що підтримують, чутливі до частоти шини PCI і при виставлянні нестандартних частот інколи можлива втрата даних. При цьому сам жорсткий диск, як правило, залишається працездатним, проте в деяких випадках можуть постраждати сервометки (вірогідність цього дуже невелика), після чого вінчестер буде простіше викинути, чим намагатися полагодити. Уникнути подібних проблем зазвичай можна зміною режиму роботи вінчестера - змусивши його працювати виключно в PIO режимі. Але це не рекомендується, система гірше працюватиме - додаткове навантаження на процесор робить майже безглуздим прискорення в цьому випадку. Отже якщо прискорення сильно, то поставте БП із запасом потужності (300W і більш) і будьте обережні з підвищенням шини PCI. Вихід з буд відеокарти і інших плат від підвищення частот роботи їх шин (що часто неминуче при прискоренні системної шини) дуже маловірогідний, але можливий. Можуть бути попсовані ваші програми, які ви запускатимете для тестування. Інколи від невдалої спроби прискорення перестає завантажуватися Windows, у випадку якщо важливі файли були пошкоджені із-за помилок процесора. Вирішити цю проблему можна в більшості випадків лише переустановленням ОС (або за допомогою функції &quot;repair&quot; в Setup&apos;е, якщо у вас Win2K / XP). Для новачків відзначу, що всі вищеперелічені гидоти не так вже часто трапляються. Процесори успішно розганяють вже більше 10 років, і у більшості не виникає через це особливих проблем. &lt;p&gt; [size=9]</content:encoded>
			<link>https://galanet.at.ua/blog/eksperementi_z_priskorennjam_roboti_procesora/2009-12-25-93</link>
			<category>Розробки студентів (2009)</category>
			<dc:creator>Olga_Gothek</dc:creator>
			<guid>https://galanet.at.ua/blog/eksperementi_z_priskorennjam_roboti_procesora/2009-12-25-93</guid>
			<pubDate>Thu, 24 Dec 2009 23:36:00 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>“ Графічний редактор Paint”</title>
			<description>&lt;FONT color=&quot;#006400&quot;&gt;Реферат зараховано, але оцінка значно знижена.&lt;/FONT&gt;</description>
			<content:encoded>Реферат &lt;BR&gt; На тему: &quot; Графічний редактор Paint” &lt;P&gt; &lt;P&gt; Вступ &lt;BR&gt; Користувачі операційної системи Windows 95,98 має в графічному редакторі Pаint, за допомогою якого можна вивчити основні прийоми роботи із комп’ютерною графікою основні прийоми роботи з графічними об’єктами. Він виступає і як базовий графічний засіб системи Windows 95. У тих випадках, коли в системі чи її додатках варто виконати певну операцію з графічним об’єктом (наприклад, перегляд або редагування), відбувається автоматичне перенавантаження даного редактора. Графічний редактор Pаint, запускають командою Пуск → Програми → Стандартні → Pаint. Після запуску на екрані відкривається робоче вікно програми Pаint. Вікно складається з декількох частин. Основну частину вікна складає робоче поле, що зображене у вигляді білого аркуша паперу. В останньому випадку правій і нижній частині робочого поля з&apos;являються смуги прокручування. Малюнок має маркери, які дають змогу змінити розмір малюнку ( темні прямокутники на середині сторін і по кутах малюнка) Ліворуч від робочого поля розташовується панель інструментів. Вона містить кнопки інструментів для малювання. При виборі інструмента у нижній частині панелі може з&apos;явитися вікно для додаткового налаштування його властивостей. Нижче робочого поля розташовується палітра кольорів. Вона містить набір кольорів які можна використовувати при малюванні. Якщо потрібний колір у палітрі відсутній, його можна створити і замінити ним кожний з кольорів палітри. &lt;BR&gt; 1.Зміна розміру малюнка &lt;BR&gt; Якщо передбачається що малюнок буде відображатись на екрані що має роздільну здатність 640 на 480 пікселів, немає потреби робити його розмір 800 на 600, чи 1024 на 768 пікселів. &lt;BR&gt; Щоб вибрати колір переднього плану, натисніть на ньому палітрі лівою кнопкою миші. Клацання правою кнопкою миші означає вибір кольору як фонового. Якщо потрібний колір у палітрі відсутній, потрібно двічі клацнути на будь-якому кольорі чи палітрі виконати команду Параметри → Змінити палітру. Дана команда відкриває діалогове вікно → Зміна пал1три, що дозволяє сформувати довільний колір. Іноді потрібно використовувати один з тих кольорів, що вже маються на малюнку, а точно визначити відповідний колір нелегко. У цьому випадку застосовують інструмент → Bибір кольору. Після вибору цього інструмента потрібно клацнути у визначеній частині малюнка, i її колір автоматично буде обраний як колір переднього плану. Клацання правої кнопки миші дає змогу встановити колір частини зображення як фонового. &lt;BR&gt; 2.Робота з об’єктами &lt;BR&gt; Для копіювання фрагмента малюнка цей фрагмент потрібно виділити. Для цього використовують інструменти малюнок інструмент і виділення довільної області. - &lt;BR&gt; 1.Інструмент Виділення дозволяє методом перетягування виділити прямокутний фрагмент малюнка. &lt;BR&gt; 2.Інструмент Виділення довільної області дозволяє виділити фрагмент довшої форми. Границю області малюють так само, як при вільному малюванні. &lt;BR&gt; 3.Після того як фрагмент малюнка обраний, його можна скопіювати, перемістити. Це виконують методом перетягування. При перетягуванні відбувається переміщення малюнку. Якщо утримувати клавішу CTRL, то відбувається копіювання об’єкта. При перетягуванні виділеного об&apos;єкта з наступною клавішею SHIFT фрагмент що перетягується залишає за собою &quot;слід&quot;, що дозволяє створювати орнаменти, бордюри й інші цікаві ефекти. &lt;BR&gt; Для завдання розміру малюнка призначена команда → Малюнок → Атрибути. Після виконання команди відкривається діалогове вікно Атрибути, у якому можна вибрати розміри малюнка, встановити одиниці вимірювання (пікселів застосовуються для підготовки екранних зображень, а дюйми або сантиметри — для підготовки друкованих документів) i вибрати палітру (чорно-білу чи кольорову). &lt;BR&gt; 4. Збереження малюнка &lt;BR&gt; Як i в інших додатках Windows, збереження документа виконують команди Файл → Зберегти як. У системі Windows 95/98 редактор Paint з6epirae малюнки у форматі BMP. Файли BMP відрізняються великими розмірами, проте їх можна використовувати будь-яких додатках Windows. &lt;BR&gt; Система Windows 98 орієнтована на роботу в мережі Інтернет, в який не прийнято передавати у повільних каналах зв&apos;язку файли великих розмірів. Тому в системі Windows 98 редактор Paint дозволяє зберігати файли зображень у форматах GIF i JPG, що мають менші poзміри файлів. &lt;BR&gt; 5. Операції з кольором &lt;BR&gt; Палітру кольорів у нижній частині вікна програми Paint. Вона містить невеликий нa6ip різних кольорів для вибору, а також особливе вікно ліворуч з двома накладеними квадратами: &lt;BR&gt; 1.Верхній квадрат визначає колір переднього плану. &lt;BR&gt; 2.Нижній квадрат визначає фоновий колір. &lt;BR&gt; Якщо операція здійснюється з використанням лівої кнопки миші, застосовується колip переднього плану. При використанні правої кнопки застосовується фоновий колір. Це стосується операцій вільного малювання, створення прямих i кривих ліній, зафарбовування. Інструмент ластик завжди заповнює область, що очищається, фоновим кольором. Стандартні геометричні фігури також заповнюються фоновим кольором. &lt;BR&gt; 3. Нижче панелі інструментів можна вибрати режим сполучення об&apos;єктів. Режим сполучення визначає продовження фонового кольору об&apos;єкта. В одному випадку фоновий колір зберігається, а в іншому випадку розпізнається як &quot;прозорий&quot;. При конструюванні малюнка з декількох об&apos;єктів доцільно вибрати другий варіант. &lt;BR&gt; 4.Монтаж малюнка з об&apos;єктів. &lt;BR&gt; Щоб створити закінчений малюнок методом монтажу, зручно відкрити відразу два вікна програми Paint. В одному вікні створювати загальний малюнок, а інше використовувати для підготовки об&apos;єктів, що накладаються один на одного. &lt;BR&gt; Створити потрібний об’єкт в одному вікні i виділивши його, потрібно скопіювати. Обраний об&apos;єкт заноситься у буфер обміну. Відкрити інше вікно виконати команду Виправлення &amp;gt; Уставити (CTRL + V). При додаванні в інший малюнок об&apos;єкт залишається виділеним, i його можна перетягнути в потрібне місце. &lt;P&gt; Висновок &lt;BR&gt; Отже Paint-це чудова програма,яка дозволяє користувачам ПК відображувати графічні малюнки. За допомогою цієї програми можна малювати малюнки,переглядати,редагувати і багато іншого. &lt;BR&gt; Перелік використаних веб-ресурсів &lt;P&gt; 1.Пушкарь О.І. «Інформатика. Комп&apos;ютерна техніка. Комп&apos;ютерні технології.» К. «Академія», 2000. &lt;BR&gt; 2.www.ukrreferat.com &lt;BR&gt; 3. http://www.thejournal.com &lt;BR&gt; 4. textreferat.com &lt;BR&gt; 5. http://referaty.com.ua</content:encoded>
			<link>https://galanet.at.ua/blog/grafichnij_redaktor_paint/2009-12-20-85</link>
			<category>Розробки студентів (2009)</category>
			<dc:creator>neboshil</dc:creator>
			<guid>https://galanet.at.ua/blog/grafichnij_redaktor_paint/2009-12-20-85</guid>
			<pubDate>Sun, 20 Dec 2009 15:53:36 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Перший ноутбук. Історія створення ноутбуків.</title>
			<description>&lt;FONT color=&quot;#006400&quot;&gt;Реферат зараховано. Оцінка значно знижена.&lt;/FONT&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;SPAN style=&quot;font-size:9pt;&quot;&gt;&lt;SPAN style=&quot;color:green&quot;&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt;Вступ.&lt;/SPAN&gt;&lt;/SPAN&gt;&lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt; &lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt;&lt;BR&gt;&lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt; Неможливо точно відповісти на питання, хто саме винайшов комп&apos;ютер. Річ у тому, що комп&apos;ютер не є винаходом однієї людини. Комп&apos;ютер увібрав у собі ідеї та технічні рішення багатьох вчених та інженерів. Розвиток обчислювальної техніки стимулювався потребою у швидких та точних обчислюваннях і тривав сотні років. У процесі розвитку обчислювальна техніка ставала дедалі більш досконалою. Цей процес триває і в наш час[1]. &lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt;&lt;BR&gt;&lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt; &lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt;&lt;BR&gt;&lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt; &lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;color:green&quot;&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size:11pt;&quot;&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt;Історія створення комп’ютера.&lt;/SPAN&gt;&lt;/SPAN&gt;&lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt; &lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt;&lt;BR&gt;&lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt; Слово &quot;комп&apos;ютер” походить від латинського слова compute, що означає &quot;обчислювати”. &lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt;&lt;BR&gt;&lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt; Саме для цього спочатку він і призначався – для виконання різноманітних математичних дій (додавання, віднімання, множення і тому подібного). Але з часом виявилося, що комп’ютер &quot;вміє” не тільки рахувати. За його допомогою можна верстати книжки, писати музику, розмовляти з друзями у Африці та Америці і навіть керувати виробництвом та транспортом. &lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt;&lt;BR&gt;&lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt; Взагалі ж, історію комп’ютерів треба, напевно, розпочинати ще з тих далеких часів, коли давні люди, щоб спростити собі процес підрахунків, почали використовувати для цього різноманітні камінці та рахувальні палиці. А серед найперших його &quot;пращурів” варто назвати абак - перший найпростіший рахунковий пристрій. &lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt;&lt;BR&gt;&lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt; Абак (від грецького слова abax - дошка) – це прилад… Втім, який це ще був прилад!… Адже абаки й були звичайнісінькими дошками, що поділялися на смуги.&lt;!--IMG8--&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;&quot; src=&quot;http://galanet.at.ua/_bl/0/79041677.jpg&quot; align=&quot;left&quot; /&gt;&lt;!--IMG8--&gt; Саме цими смугами і пересували люди камінці, за допомогою яких проводився підрахунок. Абаки деяким чином можна порівняти зі звичайнісінькими рахувальницями, на яких рахують за допомогою кісточок. &lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt;&lt;BR&gt;&lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt; Цими &quot;приладами” для полегшення математичних розрахунків користувалися у Стародавній Греції, Римі і навіть у Західній Європі майже до 18 століття. Втім, вже у сімнадцятому столітті була винайдена так звана логарифмічна лінійка – рахунковий інструмент для спрощення різноманітних обчислювань. &lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt;&lt;BR&gt;&lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt; У 1820 році француз Шарль де Кольмар створив арифмометр, здатний робити множення та ділення. Цей прилад надовго зайняв своє місце на бухгалтерських столах. &lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt;&lt;BR&gt;&lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt; Наступна сторінка у історії на шляху до комп’ютера – 30-ті роки 19 століття. &lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt;&lt;BR&gt;&lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt; Саме тоді, у 1833 році, видатний англійський математик та винахідник Чарльз Беббідж, якого ще називають &quot;батьком комп&apos;ютера”, розробив свій проект машини для виконання наукових та технічних розрахунків - щось дуже схоже на нинішній наш комп&apos;ютер. &lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt;&lt;BR&gt;&lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt; Але рівень тодішньої техніки ще був дуже низький, побудувати на той час цю машину ще було неможливо, тому ідеї Беббіджа почали реально втілюватися в життя лише наприкінці 19 століття. &lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt;&lt;BR&gt;&lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt; У 1888 році американський інженер Герман Холерит сконструював першу електромеханічну рахункову машину. Ця машина одержала назву табулятора. Через два роки, під час одинадцятого перепису населення США, цей винахід був вперше використаний. І виявилося, що робота, яку раніше виконували за сім років п&apos;ятсот робітників, була виконана за один місяць автором винаходу Холлеритом та його 43 помічниками (які працювали кожний на своєму табуляторі). &lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt;&lt;BR&gt;&lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt; Але перший комп’ютер був побудований лише у 40-х роках 20 століття. &lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt;&lt;BR&gt;&lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt; Це відбулося у лютому 1944 року на одному з підприємств Ай-Бі-Ем (IBM), яке на замовлення військово-морських сил США побудувало машину під назвою &quot;марк-1”. Назвати цього &quot;монстра” комп’ютером, звичайно, ще дуже важко - адже лише вага його була біля 35 тонн! Втім, так його ніхто і не називав. Річ у тому, що тоді ці агрегати називалися так - &quot;цифрові обчислювальні машини”. До початку 1960-х років вони ще були дуже складними та дорогими. Але у 1965 році американській фірмі Digital Equipment вдалося сконструювати значно менший комп’ютер PDP-8 ціною у 20 тисяч доларів, що за мірками тогочасної Америки зробило комп&apos;ютер доступним для різноманітних комерційних компаній. Такі машини одержали іншу назву - ЕОМ (&quot;електронна обчислювальна машина”) &lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt;&lt;BR&gt;&lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt; Власне ж історія комп’ютера розпочинається з серпня 1981 року, коли фірма Ай-Бі-Ем (IBM) оголосила про випуск моделі мікрокомп’ютера (тобто невеликих розмірів) IBM PC. З’явлення саме цього комп’ютера, який і одержав назву &quot;персональний комп’ютер” (ПК) й призвело до масового його поширення в усьому світі. &lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt;&lt;BR&gt;&lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt; На сьогоднішній день існує два основних типи персональних комп’ютерів: так звані настільні (тобто звичайні - ті, що розташовуються на столі) та портативні (переносні - так звані ноутбуки)[3]. &lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt;&lt;BR&gt;&lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt; [/c]&lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;color:green&quot;&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size:11pt;&quot;&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt;Історія створення ноутбука.&lt;/SPAN&gt;&lt;/SPAN&gt;&lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt; &lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt;&lt;BR&gt;&lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt; Людині подобається мріяти. Людина любить мріяти. А - він уміє втілювати мрії в реальність. І що стрімкіше йде технічний прогрес, то швидше найсміливіші ідеї знаходять втілення, а творці цих ідей вже за часів свого життя насолоджуються спогляданням ефективних машин чи приладів, сама можливість існування яких ставилася під велике сумнів ще 20-30 р. тому. Такою особистістю, таким новатором був Алан Кей (Alan Kay), який назавжди залишиться у пам&apos;яті вдячних нащадків як &quot;батько&quot; ноутбука.&lt;!--IMG1--&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;&quot; src=&quot;http://galanet.at.ua/_bl/0/24454583.jpg&quot; align=&quot;left&quot; /&gt;&lt;!--IMG1--&gt; &lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt;&lt;BR&gt;&lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt; 1968 рік може бути історичним для комп&apos;ютерної індустрії. Саме тоді було заснована корпорація Intel, почала свій життєвий шлях із розробки мікропроцесора Intel 4004. Саме тоді співробітник американського дослідницького центру Xerox Palo Alto Research Center Алан Кей спробував «винайти майбутнє»: він представив комп&apos;ютерному співтовариству ідею переносної обчислювальної машини, яку б хотів би мати розміри блокнота, зберігати на внутрішніх носіях всю необхідну користувачеві інформацію, мати з пласким і тонким екраном й уміти працювати у бездротових мереж майбутнього. &lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt;&lt;BR&gt;&lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt; Dynabook (у такий спосіб назвав свою дитину Алан Кей) має бути доступним для будь-якої людини. Завдяки сильному прискоренню темпу технічного прогресу наприкінці уже минулого століття, цьому проекті, здавався фантастичним за доби мейнфреймів, реалізували ще за життя його автора.$IMAGE-left2$ &lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt;&lt;BR&gt;&lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt; Алан Клей може бути одним з креативних винахідників і першопрохідників комп&apos;ютерного світу. Саме йому належить авторство першою у світі клієнт-сервісної системи, лазерного принтера, багатовіконного графічного інтерфейсу і технології Ethernet». У 1979 року публіці було представлено Grid Compass – пристрій, що сьогодні називають «дорожнім» комп&apos;ютером. Фактично, це був перший у світі ноутбук, як творець, Вільям Могридж, був першою людиною, яка спробувала втілити ідеї Алана Кея у кінцевому продукті настільки точно, наскільки дозволяли технології на той час. &lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt;&lt;BR&gt;&lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt; Grid Compass, було створено на замовлення NASA і він став настільки вдалою розробкою, що ними початку 80-х минулого століття оснащували «космічні човники». Усередині комп&apos;ютера перебував запам&apos;ятовуючий пристрій на циліндричних магнітних дисках, що мали ємність 340 кілобайтів (величезну на той час). Корпус устрою виконувався з сплаву магнію, дисплей, що представляв з себе відкидну кришку, був електролюмінісцентним. Серцем Grid Compass служив процесор Intel 8086, працював на тактовій частоті 8 мегагерц.&lt;!--IMG3--&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;&quot; src=&quot;http://galanet.at.ua/_bl/0/39628917.jpg&quot; align=&quot;left&quot; /&gt;&lt;!--IMG3--&gt; Цікавий факт оснащення даної обчислювальної машини модемом на 1200 бод/c. Grid Compass важив вп&apos;ятеро менше будь-якої іншої машини, що володіла аналогічною продуктивністю, але мале автономне харчування і коштувало близько восьми тисяч доларів. &lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt;&lt;BR&gt;&lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt; У одному з інтерв&apos;ю Вільям Могридж так сформулював думку своєму дітище: «Він ідеально підходив військовим – дуже міцний та такий страшний, що віджахнув би будь-якого противника»[3]. &lt;/SPAN&gt;&lt;P&gt;&lt;SPAN style=&quot;color:green&quot;&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size:11pt;&quot;&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt;Перший комерційний мобільний комп&apos;ютер.&lt;/SPAN&gt;&lt;/SPAN&gt;&lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt; &lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt;&lt;BR&gt;&lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt; Попри конструктивну наступність ідеї Алана Кея, Grid Compass не міг назвати повноцінним ноутбуком з тієї простої причини, що не надавав користувачеві можливість автономної роботи. Перший ж по-справжньому мобільний комп&apos;ютер, спроектований Адамом Осборном спеціально до роботи на поїздках, був представлений 1981 року й мав назву Osborne 1 (Адам назвав творіння власної прізвищем). &lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt;&lt;BR&gt;&lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt; Адам Осборн, встиг стати відомим інженером завдяки своїм зусиллям з розробки першого мікропроцесора Intel 4004, заснував компанію Osborne Computer Corporation і почав активно просувати свою дитину на масовий комп&apos;ютерний ринок, благо для успіху було зроблено усе можливе. &lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt;&lt;BR&gt;&lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt; Osborne 1 поставлявся з наперед визначеної операційній системою Osborne System One і набором програмного забезпечення: текстовим процесором WordStar, редактором електронних таблиць SuperCalc, системою управління базами даних dBase II і двома версіями мови програмування BASIC. Портативний комп&apos;ютер мав автономну систему харчування, важив одинадцять кілограмів і пропонувався потенційних покупців за 1800 доларів.&lt;!--IMG4--&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;&quot; src=&quot;http://galanet.at.ua/_bl/0/52418590.jpg&quot; align=&quot;left&quot; /&gt;&lt;!--IMG4--&gt; &lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt;&lt;BR&gt;&lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt; Серцем машини служив процесор Zilog Z80, працював на тактовою частоті 4 мегагерца. Osborne 1 був оснащений 64 кілобайтами оперативної пам&apos;яті, послідовним і паралельним портами. Вмонтований монохромний дисплей підтримував лише текстовий режим, відображаючи під час роботи 24 рядки по 52 символа на кожному. Розмір екрана дорівнював п&apos;яти дюймам, що обумовлено технологічної неможливістю забезпечити автономну роботу для дисплеїв великих розмірів. Дискова система комп&apos;ютера складалася з двох «флопповодов», дозволяли працювати з пятидюймовими дискетами ємністю 91 чи 182 кілобайта (для дисків подвоєною щільності). Під кожним із накопичувачів розташовувався відсік, готовий до установки додаткових пристроїв, наприклад модему. &lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt;&lt;BR&gt;&lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt; У складеному стані Osborne 1 можна скласти у невелечику валізку. Корпус комп&apos;ютера був компактним, клавіатура, оснащена 69 клавішами, – відкидний. &lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt;&lt;BR&gt;&lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt; Інтерес до перших ноутбуків був настільки високий, що ця компанія Адама Осборна стала найшвидкозростаючою у Силіконовій Долині. Завдяки унікальним споживчим і технічними характеристиками машини, Osborne Computer Corporation продавала до тисяч примірників Osborne 1 щомісяця. Проте успіх не був вічним. Керівництво компанії вирішило анонсувати нові моделі кілька місяців передчасно їхнього реального виходу. Продажі Osborne 1 впали, фірма окремо не змогла вибратися з фінансової кризи і припинила своє існування.&lt;!--IMG5--&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;&quot; src=&quot;http://galanet.at.ua/_bl/0/45572989.jpg&quot; align=&quot;left&quot; /&gt;&lt;!--IMG5--&gt; &lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt;&lt;BR&gt;&lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt; Слід зазначити, що згодом Compaq, IBM та інші виробники комп&apos;ютерної техніки багато в чому повторювали вдалу конструкцію Адама Осборна. &lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt;&lt;BR&gt;&lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt; У період із 1982 по 1986 рік різними виробниками комп&apos;ютерної техніки було розроблено дуже багато обчислювальних машин, розвиваючи ідеї, представлені у Grid Compass і Osborne 1. &lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt;&lt;BR&gt;&lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt; У 1982 році компанія Epson випустила перший у світі ноутбук, оснащений ЖК-дисплеєм. Epson HX-20 був двупроцессорною системою (Hitachi 6301), важив трохи більше півтора кілограмів, мав послідовний порт і вбудований стрічковий нагромаджувач. Монохромний РК-дисплей відбив чотири рядки тексту по 20 символів у кожному. У ПЗУ Epson HX-20 був записаний Microsoft BASIC. &lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt;&lt;BR&gt;&lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt; У тому 1983 році у продажі з&apos;явився Compaq Portable, архітектурно що базувався на процесорі Intel 8088 (5 МГц). Він оснащений двома НГМД, монохромним девятидюймовим екраном, і під керівництвом ОС MS-DOS. Корпус Compaq Portable мав форму валізи, клавіатура, як і в Osborne 1, була кришкою передній панелі.&lt;!--IMG6--&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;&quot; src=&quot;http://galanet.at.ua/_bl/0/80109112.jpg&quot; align=&quot;left&quot; /&gt;&lt;!--IMG6--&gt; &lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt;&lt;BR&gt;&lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt; У 1984 році компанія Commodore Computes розробили перший ноутбук, оснащений кольоровим екраном. Commodore SX-64 мав форму валізи, важив близько восьми кілограмів і коштував 1000 доларів. Машина виглядала дуже вражаюче для свого часу: п&apos;ятидюймовий кольоровий екран, підтримуючий в графічному режимі дозвіл 320х200 точок; інтерфейси S-Video і RCA; трьохканальний звуковий контролер і двоє портів для підключення ігрових маніпуляторів – усе це могло зробити Commodore SX-64 дуже популярною моделлю, якби була присутня сумісність з архітектурою IBM PC, яка стрімко розвивалася тоді. &lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt;&lt;BR&gt;&lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt; У 1986 році компанія IBM представила публіці свій перший лептоп, побудований з урахуванням процесора Intel – IBM Convertible PC. Маса цієї машини становила п&apos;ять з половиною кілограмів, вона мала пятимегагерцевий процесор Intel 8088 і великий для свого часу обсяг оперативної пам&apos;яті - 256 кілобайтів. Дискова система цього ноутбука складалася з двох тридюймових «флопповводів» ємністю 720 кілобайтів. Комп&apos;ютер працював під керівництвом PC-DOS версії 3.2, мав автономне харчування і РК-дисплей з дозволом 640x200 точок. Ніяких портів виводу-введення-висновку чи вбудованих пристроїв, передбачено усі вони підключалися до спеціального адаптеру, який, своєю чергою, поєднувався з розніманням системної шини задній стінці ноутбука. Екран цього комп&apos;ютера можна було від&apos;єднати, що дуже зручно, якщо потрібно підключити окремий монітор. Вартість IBM Convertible PC становила 3500 доларів.&lt;!--IMG7--&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;&quot; src=&quot;http://galanet.at.ua/_bl/0/91559034.jpg&quot; align=&quot;left&quot; /&gt;&lt;!--IMG7--&gt; &lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt;&lt;BR&gt;&lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt; 1990 рік – початок геть нового витка історії проектування мобільних комп&apos;ютерів. Саме тоді компанією Intel було представлено перший мікропроцесор, призначений спеціально для побудови подібних систем. Intel 80386 SL містив архітектурне рішення керувати енергоспоживанням і ознаменував собою народження концепції програмної сумісності, по сьогодні що є відмінністю продукції компанії Intel. Завдяки досягненням у сфері мініатюризації електронних компонентів і акумуляторних батарей, ноутбуки на той час ставали дедалі менше схожими на валізи та кейси. &lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt;&lt;BR&gt;&lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt; Більшість ноутбуків, побудованих з урахуванням Intel 80386 SL, важили близько трьох кілограмів, оснащені пасивними ЖК-дисплеями, здатними відображати 16 відтінків сірого кольору, мали один мегабайтів оперативної пам&apos;яті і під керівництвом ОС MS-DOS версії 5.0. &lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt;&lt;BR&gt;&lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt; З іншого боку, швидкість роботи подібних ПК дозволяла запускати ними Microsoft Windows версії 3.0. &lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt;&lt;BR&gt;&lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt; Із середини дев&apos;яностих років уже минулого століття над ринком ноутбуків почалася «епоха масового користувача». Поруч із зростанням потужності і зменшенням розмірів, у ноутбуків з&apos;явилася можливість працювати з мультимедійною інформацією. Портативні ПК навчилися відтворювати музику. З іншого боку, виробники стали приділяти величезну увагу проблемам взаємодії мобільних комп&apos;ютерів. Мережі і стільниковий зв&apos;язок зумовили появу нової генерації користувачів — розбірливих і вимогливих. &lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt;&lt;BR&gt;&lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt; Декілька років тому люди відчували шок і трепет при одній думці, що можна брати з собою у будь-яку поїздку комп’ютер, але незабаром запити користувачів зросли як і, як змінилося і спосіб життя. Недарма сучасне суспільство вважається інформаційним. Забезпечення ефективності мобільного роботи, можливість виходити до Інтернету і обмінюватися інформацією за будь-яких умов — ось що очікували від ноутбуків у другій половині 90-х. &lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt;&lt;BR&gt;&lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt; Поява мобільних версій мікропроцесорів Intel 80486 і Intel Pentium в 1995 року, широке використання у мобільних комп&apos;ютерах кольорових ЖК-екранів, акумуляторних батарей, які забезпечують можливість безперебійної роботи машини протягом трьох і більше годин – усе це дозволяло виробникам створювати моделі, здатні задовольнити потреби будь-якого користувача. &lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt;&lt;BR&gt;&lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt; IBM початок випуску ПК серії ThinkPad, які швидко стали лідерами продажів над ринком мобільних комп&apos;ютерів, Compaq представила серію LTE, Hewlett Packard - свої OmniBook. Багато ноутбуки стали оснащуватися трекболами, мініатюрними джойстиками і сенсорними панелями. &lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt;&lt;BR&gt;&lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt; У 1995 роки компанія Intel продала мільйонний примірник свого процесора Pentium для мобільних систем. Тоді ж Intel розробила технології QuickStart і DeepSleep, призначені більш економної витрати енергії батарей. Вони збільшували час безперебійного функціонування акумуляторів у вигляді перемикання комп&apos;ютера в режим низького енергоспоживання під час пауз у роботі користувача і повернення до нормального енергоспоживання за умов зростання навантаження. Ноутбуки стали оснащуватися функцією Hybernate. Широкої торгівлі поширення набули слоти для карт розширення PCMCIA, з&apos;явилися перші моделі ноутбуків, оснащені умонтованими модемами. &lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt;&lt;BR&gt;&lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt; У кінці 1990-х років уже минулого століття ємності жорстких дисків і швидкісні характеристики процесорів піднялися налаштувалися на нові висоти. Разом з процесорами Intel Pentium ІІ ноутбуки прийняли всю силу технології MMX, яка орієнтована ефективною обробкою відео, звуку і графічних даних, що розширило мультимедійні можливості мобільних комп&apos;ютерів. &lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt;&lt;BR&gt;&lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt; Разом з випуском процесорів Pentium III Mobile, корпорація Intel впровадила нову технологію виконання процесорних корпусів mFCBGA/PGA, що дозволило розпочати випуск надтонких моделей ноутбуків. Швидко вдосконалювалися також технології ЖК-дисплеїв, у результаті екрани почали ставати набагато тонші й яскравіші, підвищився їх дозвіл знизилося енергоспоживання. &lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt;&lt;BR&gt;&lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt; В 2000 році в світі продали близько 18 мільйонів ноутбуків[2]. &lt;/SPAN&gt;&lt;P&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt; &lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;color:green&quot;&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size:11pt;&quot;&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt;Класифікація ноутбуків.&lt;/SPAN&gt;&lt;/SPAN&gt;&lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt; &lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt;&lt;BR&gt;&lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt; Існує 2 основні системи класифікації ноутбуків, які доповнюють один одного. Класифікація на основі розміру діагоналі дисплея: 17 дюймів і більше - «заміна настільного ПК» (англ. Desktop Replacement) 14 - 16 дюймів - масові ноутбуки (спеціальної назви для даної категорії ноутбуків не передбачено) 11 - 13,3 дюйма - субноутбуки 7 - 12,1 дюйма - нетбуки. Пристрої з діагоналлю екрана менш 7 дюймів виділяють в спеціальну категорію «наладонных компьютеров» (Handheld PC). Класифікація на основі призначення ноутбука і технічних характеристик пристрою: бюджетні ноутбуки, ноутбуки середнього класу, бізнес-ноутбуки мультимедійні ноутбуки, ігрові ноутбуки, мобільний робоча станція, іміджеві ноутбуки, захищені ноутбуки, ноутбуки з сенсорним дисплеєм. &lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt;&lt;BR&gt;&lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt; Класифікація за розміром діагоналі екрана досить умовна. Екрани з однаковою діагоналлю але різним співвідношенням сторін мають різну площу. &lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt;&lt;BR&gt;&lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt; Сучасні ноутбуки випускаються переважно зі співвідношенням сторін 16/10. А це означає, що корисна площа екрану таких ноутбуків на 11% нижче корисної площі екрану більш ранніх моделей із співвідношенням сторін 4 / 3. Таким чином екран зі співвідношенням сторін 16/10 і діагоналлю 21 дюйм менше свого попередника з тією ж діагоналлю, але співвідношенням сторін 4 / 3, - на цілу площу екрана з діагональю 7 дюймів. Однак, екрани із співвідношенням сторін 16 / 9 і 16/10 менш зручні в тих випадках, коли цінність має вертикальний простір (робота з текстом, програмування і т. п.), але більш зручні при перегляді фільмів і в комп&apos;ютерних іграх. Кон&apos;юнктура ринку змусила виробників ноутбуків зробити саме такий вибір[4]. &lt;/SPAN&gt;&lt;P&gt;&lt;SPAN style=&quot;color:green&quot;&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size:11pt;&quot;&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt;Ноутбук у наші дні.&lt;/SPAN&gt;&lt;/SPAN&gt;&lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt; &lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt;&lt;BR&gt;&lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt; Протягом усього шляху розвитку, мобільні комп&apos;ютери поступалися настільним системам в продуктивності. Тепер усе по-іншому. Сучасний ноутбук найчастіше побудований з урахуванням компонентів, мало поступаються за проектною потужністю своїм «десктопным» аналогам. &lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt;&lt;BR&gt;&lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt; Вибирається мобільний комп&apos;ютер зараз достеменно як і настільний: з тих завдань, які планують вирішувати безпосередньо з його за допомогою. Сучасний ноутбук може задовольнити потреби як «хардкорного геймера», і користувача, якій необхідна розумна продуктивність за реальної (до десятої години автономної роботи) мобільності. Портативні системи з вартості впритул наблизилися до настільним. Така доступність ще більше підвищила популярність ноутбуків. &lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt;&lt;BR&gt;&lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt; Ноутбук по суті своїй є повноцінним комп&apos;ютером. &lt;!--IMG9--&gt;&lt;a href=&quot;http://galanet.at.ua/_bl/0/79202248.jpg&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;&quot; src=&quot;http://galanet.at.ua/_bl/0/s79202248.jpg&quot; align=&quot;left&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG9--&gt;Але для забезпечення мобільності, портативності і енергонезалежності всі комплектуючі мають своєрідні особливості. &lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt;&lt;BR&gt;&lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt; Клавіатура ноутбука виконана за спеціальною технологією і являє собою декілька шарів тонкого пластику з контактними майданчиками, що дозволяє зменшити товщину до декількох міліметрів. &lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt;&lt;BR&gt;&lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt; Корпус ноутбука звичайно виконаний з високоміцного пластику. Всередині він покритий спеціальною тонкою металевою фольгою для ізоляції електронної начинки від впливу зовнішніх електромагнітних полів. По периметру, як правило, виконаний металевий корд, що надає додаткову міцність корпусу. &lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt;&lt;BR&gt;&lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt; Як вказує пристрою в ноутбуках широко поширений так званий тачпад - сенсорна панель, що реагує на дотик пальця. &lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt;&lt;BR&gt;&lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt; Матриця ноутбука являє собою повноцінний рідкокристалічний монітор. Всередині верхньої кришки ноутбука вміщено все, що необхідно для її повноцінної роботи - безпосередньо матриця, шлейфи, що передають дані, інвертор для забезпечення роботи лампи підсвічування і деякі додаткові пристрої (наприклад: веб-камера, колонки, мікрофон, антени бездротових модулів Wi-Fi і Bluetooth). &lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt;&lt;BR&gt;&lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt; Привод ноутбука позбавлений механіки, що висуває лоток, тому його вдалося зробити настільки тонким при збереженні всіх функцій повноцінного приводу. Більшість сучасних приводів мають стандарт DVD-RW, проте в дорогих мультимедійних ноутбуках часто можна зустріти привід стандарту Blu-ray. &lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt;&lt;BR&gt;&lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt; Оперативна пам&apos;ять ноутбука завдяки більш високій щільності розташування чіпів при меншому розмірі має характеристики, які можна порівняти з пам&apos;яттю звичайного комп&apos;ютера. &lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt;&lt;BR&gt;&lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt; Система охолодження ноутбука складається з кулера, який забирає повітря з вентиляційних отворів на днищі ноутбука (саме тому ноутбук можна використовувати тільки на твердій рівній поверхні, інакше порушується охолодження) і продуває його через радіатор, який мідним тепловідводи з&apos;єднаний з процесором і іноді чіпсетом материнської плати. &lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt;&lt;BR&gt;&lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt; Процесор ноутбука за зовнішнім виглядом і розмірами дуже схожий на процесор звичайного комп&apos;ютера, однак, усередині нього реалізована велика кількість технологій, що знижують енергоспоживання і тепловиділення, наприклад, технологія Centrino. &lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt;&lt;BR&gt;&lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt; Жорсткий диск ноутбука, не дивлячись на маленький розмір (завдяки використанню магнітних носіїв діаметром 2,5 дюйма), має обсяг, який можна порівняти з об&apos;ємом жорсткого диска для стаціонарного комп&apos;ютера. Найбільш розповсюджений інтерфейс підключення SATA, проте ще досить часто можна зустріти інтерфейс IDE, особливо в старих ноутбуках. Нещодавно з&apos;явилися так звані твердотільні жорсткі диски (SSD), розроблені на основі flash-пам&apos;яті[5]. &lt;/SPAN&gt;&lt;P&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt; [/c]&lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;color:green&quot;&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size:11pt;&quot;&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt;Порівняння ноутбуків і комп&apos;ютерів.&lt;/SPAN&gt;&lt;/SPAN&gt;&lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt; &lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt;&lt;BR&gt;&lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt; Переваги ноутбуків перед настільними ПК: Мала вага і габарити. Навіть ноутбуки категорії заміна настільного ПК можна легко перемістити в інше місце. Ноутбук можна взяти у відрядження, на дачу, у відпустку. Переміщення настільного комп&apos;ютера в іншу кімнату / кабінет часто є проблемою, не кажучи вже про переміщення в інше місто. Для роботи не обов&apos;язково підключати зовнішні пристрої. Ноутбук включає в себе вбудовані дисплей, клавіатуру і пристрій вказівки (звичайно тачпад), а до настільного комп&apos;ютера всі ці пристрої необхідно підключати окремо. Можливість автономної роботи. Наявність акумулятора дозволяє ноутбуку працювати в умовах, коли, електрична мережа не доступна (в поїзді, літаку, автомобілі, кафе і просто на вулиці). Настільний комп&apos;ютер може працювати автономно дуже недовгий час і тільки за наявності джерела безперебійного живлення. Можливість підключення до бездротових мереж. Практично всі ноутбуки (за винятком деяких надбюджетних моделей) оснащені вбудованим Wi-Fi адаптером, що дозволяє підключитися до Інтернету без проводів. Точки доступу Wi-Fi є в багатьох кафе, розважальних центрах, аеропортах, готелях. Існують також міські Wi-Fi мережі, які дозволяють підключитися до бездротової мережі в багатьох районах міста. Настільні комп&apos;ютери звичайно не містять вбудованого Wi-Fi адаптера (за винятком деяких дорогих моделей і більшості Неттоп), втім, для стаціонарних комп&apos;ютерів даний недолік неістотний. &lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt;&lt;BR&gt;&lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt; У сумі всі переваги ноутбуків перед стаціонарними комп&apos;ютерами складають основну якість ноутбуків: Мобільність. &lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt;&lt;BR&gt;&lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt; Але окрім переваг, у ноутбуків є й недоліки: Висока ціна. Мабуть найголовніший недолік ноутбуків. Повністю укомплектований настільний комп&apos;ютер (в комплекті з монітором, пристроями введення (клавіатурою і мишкою) і акустичною системою) рівною з ноутбуком вартості буде більш продуктивною. Низька максимальна продуктивність. Компактні розміри ноутбуків пред&apos;являють особливі вимоги до охолодження, тому компоненти використовуються в ноутбуках мають жорсткі обмеження щодо тепловиділенню, а отже і потужності. Навіть потужні ігрові ноутбуки та мобільні робочі станції не можуть зрівнятися з продуктивними настільними ПК, призначеними для таких вимогливих завдань як комп&apos;ютерні ігри, тривимірне моделювання і проектування, рендеринг, інженерні розрахунки і т. п. Нечисленні дискноути виправити становище не можуть, оскільки для них діють ті ж обмеження по габаритах і тепловиділення, що і для інших ноутбуків. Тому в дискноутах встановлюються не самі продуктивні настільні процесори і використовуються мобільні версії відеокарт. Обмеженість модернізації. На відміну від настільних комп&apos;ютерів можливість модернізації ноутбуків сильно обмежена. У портативних комп&apos;ютерах як правило передбачена можливість самостійної заміни оперативної пам&apos;яті і жорсткого диска. Модернізація відеокарти в більшості ноутбуків не передбачена, хоча зустрічаються моделі, що дозволяють здійснити і заміну графічного адаптера. У разі необхідності заміни інших компонентів, у тому числі процесора і дисководу оптичних дисків рекомендується звертатися до кваліфікованих фахівців. У роздрібному продажі мобільні версії процесорів і відеокарт практично не зустрічаються. Питання сумісності з різними операційними системами. Виробники ноутбуків рідко здійснюють підтримку сімейства операційних систем, відмінних від встановленої на дану модель ноутбука. Крім того, в ноутбуках часто використовуються специфічні компоненти, тому проблеми сумісності з іншими ОС виникають значно частіше, ніж для настільних комп&apos;ютерів. Недоліки ноутбуків, що є наслідком мобільності портативних комп&apos;ютерів: Якість вбудованих компонентів. На відміну від настільних комп&apos;ютерів, в ноутбук вбудовані дисплей і пристрої введення (клавіатура і тачпад). Це є безперечною гідністю ноутбуків, але разом з тим якість і зручність використання вбудованих компонентів часто невисокі. Клавіатура ноутбуків зазвичай має менше клавіш, ніж настільна (за рахунок поєднаного цифрового блоку клавіш), а розміри клавіш, особливо у субноутбуків і нетбуків, можуть бути дуже маленькими і незручними для деяких користувачів. Тачпад менш зручний ніж комп&apos;ютерна миша. Кут огляду і колірний обхват моніторів ноутбуків невисокі, що робить їх практично непридатними для обробки фотографій, розмір екрану в більшості моделей досить невеликий. Слід зазначити, що перераховані недоліки вбудованих елементів цілком закономірні для мобільних пристроїв і їх можна легко компенсувати підключенням зовнішніх компонентів (монітора, клавіатури, комп&apos;ютерної миші), однак це збільшує кінцеву вартість ноутбука і трохи знижує мобільність портативного комп&apos;ютера. Підвищена ймовірність поломки. Мобільність ноутбуків породжує ще одну проблему, яку теж іноді заносять в недоліки портативних комп&apos;ютерів - велика вірогідність поломки в порівнянні з настільним ПК. Ноутбуки частіше кидають. Існує ймовірність зламати дисплей ноутбука при закритті кришки (якщо між клавіатурою і дисплеєм потрапить сторонній предмет). Якщо залити клавіатуру ноутбука якої-небудь рідиною, то велика вірогідність виходу портативного комп&apos;ютера з ладу (у той час як у настільному комп&apos;ютері з ладу вийде тільки клавіатура). Разом з тим імовірність поломки захищених ноутбуків зазвичай набагато нижче, ніж у настільних комп&apos;ютерів і порівнянна з промисловими комп&apos;ютерами[6]. &lt;/SPAN&gt;&lt;P&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt; &lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;color:green&quot;&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size:11pt;&quot;&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt;Висновок.&lt;/SPAN&gt;&lt;/SPAN&gt;&lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt; &lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt;&lt;BR&gt;&lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt; Пророчі справи Алана Кея справдилися на 100%. За розмірами портативні комп&apos;ютери наблизились до розмірів блокнота, і робити їх менше не має сенсу, хоча технологічно можливо. На найменших суб-ноутбуках просто більше не зручно друкувати. Продуктивності і місткості сучасних мобільних систем вистачає з головою до виконання більшості завдань. Безпровідні мережі стають з дня на день популярнішими, і у ноутбук відповідне устаткування технічно не складає жодних проблем. І останнє: портативні комп&apos;ютери стали доступні набагато більшій кількості користувачів, і за ціною поступово наближаються до настільним системам. Залишається єдине питання, можливо ідеал, є вже досягнутим[5]?! &lt;/SPAN&gt;&lt;P&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt; &lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;color:green&quot;&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size:11pt;&quot;&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt;Джерела:&lt;/SPAN&gt;&lt;/SPAN&gt;&lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt; &lt;/SPAN&gt;&lt;P&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt; 1. Історія створення персонального комп’ютера [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://te.pp.net.ua/publ/5-1-0-2, вільний. – заголовок з екрану. &lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt;&lt;BR&gt;&lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt; 2. История ноутбуков [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://chernykh.net/content/view/561/759/, свободный. – заголовок с экрана. &lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt;&lt;BR&gt;&lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt; 3. Ноутбук [Електронний ресурс]// Вікіпедія - вільна енциклопедія. Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/Ноутбук, вільний. – заголовок з екрану &lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt;&lt;BR&gt;&lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt; 4. Мир ноутбуков. История ноутбуков. [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://nout.mysmex.ru/history.php, свободный. – заголовок с экрана. &lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt;&lt;BR&gt;&lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt; 5. История ноутбуков. [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://np.mobikom.ru/history/, свободный. – заголовок с экрана. &lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt;&lt;BR&gt;&lt;/SPAN&gt;&lt;SPAN style=&quot;font-size: 10pt&quot;&gt; 6. История ноутбуков. [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://eugeniavlasova.com/archives/publikatsii/istoriya_noutbukov.html, свободный. – заголовок с экрана.&lt;/SPAN&gt;</content:encoded>
			<link>https://galanet.at.ua/blog/pershij_noutbuk_istorija_stvorennja_noutbukiv/2009-12-19-84</link>
			<category>Розробки студентів (2009)</category>
			<dc:creator>Парасолько</dc:creator>
			<guid>https://galanet.at.ua/blog/pershij_noutbuk_istorija_stvorennja_noutbukiv/2009-12-19-84</guid>
			<pubDate>Sat, 19 Dec 2009 18:02:13 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Електронні книги: майбутнє газет та журналів</title>
			<description>&lt;font color=&quot;#006400&quot;&gt;Реферат зараховано&lt;br&gt;&lt;/font&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;div align=&quot;justify&quot;&gt;Сьогодні електронні цифрові технології в поєднанні з мережними технологіями визначають майбутнє комунікацій. Традиційні постачальники інформаційних продуктів, починаючи з компаній, що випускають словники й енциклопедії і закінчуючи службами новин, не хочуть погодитися з утратою ринку збуту. Вони намагаються йти у ногу з часом: відсоток таких даних у цифровому вираженні, що публікується щороку, відчутно перевищує кількість друкованих примірників. Отже, постає питання: що ж краще – друковане видання, чи електронне видання (наприклад, веб-ресурс)? &lt;br&gt;&lt;/div&gt;&lt;div align=&quot;justify&quot;&gt; Що ж принципово нового для користувача вносить використання веб-ресурсів? Проаналізувавши подану таблицю можна дати відповідь на це питання.&lt;br&gt;&lt;/div&gt;&lt;p align=&quot;center&quot;&gt; &lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;http://galanet.at.ua/_bl/0/31259956.jpg&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;&quot; src=&quot;http://galanet.at.ua/_bl/0/s31259956.jpg&quot; align=&quot;&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; &lt;br&gt;&lt;/p&gt;&lt;div align=&quot;justify&quot;&gt; &lt;b&gt;Примітка:&lt;/b&gt; + так, - ні, У - з використанням спеціальних додаткових пристроїв або за деяких умов.&lt;br&gt; З таблиці видно всі переваги використання веб-ресурсів. &lt;/div&gt;&lt;div align=&quot;center&quot;&gt; &lt;b&gt;&lt;br&gt;Порівняльна характеристика друкованих та електронних видань &lt;/b&gt; &lt;br&gt;&lt;/div&gt;&lt;p align=&quot;justify&quot;&gt; У багатьох країнах (зокрема і в Україні) протягом останнього двадцятиліття спостерігається ситуація, коли відчутно зменшуються осяги &quot;класичних&quot; газет і журналів. Інтернет упевнено відвойовує собі життєвий простір в інших засобів поширення й обміну даними. У цій ситуації багатьом газетам і журналам доводиться терміново робити вибір: чи розміщувати своє видання в Інтернет, чи ні. &lt;br&gt; До середини 90-х років кількість електронних видань світової мережі наближалася до тисячі. Серед них: &quot;The New York Times&quot;, &quot;The Washington Post&quot;, &quot;The Boston Globe&quot;, &quot;Вісті&quot;, &quot;Незалежна газета&quot;, &quot;Коммерсант&quot;, &quot;Le Monde&quot;, &quot;The Guardian&quot;, &quot;The Economist&quot;, &quot;Der Spiegel&quot;, &quot;The Jerusalem Post&quot; та інші. &lt;br&gt; Серед електронних версій друкованої преси зустрічалися такі видання, що читалися тільки з монітора, і такі, що повністю використовували технічні можливості мережі Інтернет для передачі і засвоєння даних. У цей же час з’явилися власне мережні видання. Їхні друковані версії були вторинними стосовно мережної й істотно відрізнялися, а то були відсутні зовсім. Засновниками подібних віртуальних інформаційних проектів виступили концерни і корпорації, що працюють на стику комп’ютерної, видавничої і новинної індустрій. &lt;/p&gt;&lt;div align=&quot;center&quot;&gt; &lt;b&gt;Переваги і недоліки друкованих видань та Інтернет-видань&lt;/b&gt;&lt;br&gt;&lt;/div&gt;&lt;p&gt; &lt;font color=&quot;#006400&quot;&gt;&lt;b&gt;ПЕРЕВАГИ &lt;/b&gt;&lt;/font&gt;&lt;b&gt;&lt;br&gt;&lt;/b&gt;&lt;/p&gt;&lt;p&gt;&lt;b&gt;Друкованого видання&lt;/b&gt;:&lt;br&gt;&lt;/p&gt;&lt;ul&gt;&lt;li&gt;зручність використання - можна читати в будь-якому місці;&lt;/li&gt;&lt;li&gt;читач отримує відразу повний комплект даних;&amp;#92;&lt;/li&gt;&lt;li&gt;дані всіх категорій уміло скомпоновано. &lt;br&gt;&lt;/li&gt;&lt;/ul&gt;&lt;div align=&quot;justify&quot;&gt; &lt;b&gt;Інтернет-видання&lt;/b&gt;:&lt;br&gt;&lt;ul&gt;&lt;li&gt;відсутня процедура тиражування;&lt;/li&gt;&lt;li&gt;читач конкретного номера газети (журналу) потенційно є користувачем Інтернету;&lt;/li&gt;&lt;li&gt;доставка номера автоматично забезпечується системою Інтернет;&lt;/li&gt;&lt;li&gt;газета однаково доступна всім користувачам Інтернет незалежно від місця проживання;&lt;/li&gt;&lt;li&gt;легко робити тематичні добірки матеріалів. Деякі видання ведуть такі добірки, а у деяких є спеціальні пошукові служби в архіві видання;&lt;/li&gt;&lt;li&gt;можна читати (знайомитися зі змістом) видання на незнайомій іноземній мові, використовуючи спеціальне програмне забезпечення, що забезпечує автоматичний переклад тексту;&lt;/li&gt;&lt;li&gt;&quot;електронна підшивка&quot; за рік займає усього кілька мегабайт пам’яті, і може бути організована відповідно до інтересів користувача;&lt;/li&gt;&lt;li&gt;наявні фрагменти статей можна легко використовувати для роботи (копіювати, переробляти, цитувати);&lt;/li&gt;&lt;li&gt;виявлені помилки легко виправляються;&lt;/li&gt;&lt;li&gt;читач може легко познайомитися з виданням, не купуючи його;&lt;/li&gt;&lt;li&gt;існують різні варіанти доставки електронного видання: WWW, електронна пошта, електронне розсилання, FTP (служба передачі файлів). &lt;/li&gt;&lt;/ul&gt;&lt;/div&gt;&lt;p&gt; &lt;font color=&quot;#ff0000&quot;&gt;&lt;b&gt;НЕДОЛІКИ&lt;/b&gt;&lt;/font&gt;&lt;br&gt; &lt;/p&gt;&lt;div align=&quot;justify&quot;&gt;&lt;b&gt;Друкованого видання:&lt;/b&gt;&lt;br&gt;&lt;ul&gt;&lt;li&gt;необхідний друк накладу;&lt;/li&gt;&lt;li&gt;частина тиражу залишається не розкупленою;&lt;/li&gt;&lt;li&gt;необхідно використовувати службу доставки;&lt;/li&gt;&lt;li&gt;доставка за межі країни істотно обмежена;&lt;/li&gt;&lt;li&gt;важко робити тематичні добірки матеріалів з підшивки;&lt;/li&gt;&lt;li&gt;незручно збирати підшивки газет і журналів;&lt;/li&gt;&lt;li&gt;вкрай утруднений пошук необхідної статті в підшивці;&lt;/li&gt;&lt;li&gt;важко використовувати знайдені матеріали для часткового відтворення;&lt;/li&gt;&lt;li&gt;помилки, допущені при друці, неможливо виправити. &lt;br&gt;&lt;/li&gt;&lt;/ul&gt; &lt;b&gt;Інтернет - видання:&lt;/b&gt;&lt;br&gt;&lt;ul&gt;&lt;li&gt;необхідно мати комп’ютер, модем і телефон (або виділену лінію);&lt;/li&gt;&lt;li&gt;необхідно платити за підключення до Інтернету;&lt;/li&gt;&lt;li&gt;читати і дивитися матеріали можна тільки на комп’ютері (хоча можна і роздрукувати);&lt;/li&gt;&lt;li&gt;розсіюється увага від великої кількості цікавих матеріалів. &lt;/li&gt;&lt;/ul&gt;&lt;/div&gt;&lt;p&gt; &lt;b&gt;Специфіка Інтернет–видання&lt;/b&gt; &lt;br&gt;&lt;/p&gt;&lt;div align=&quot;justify&quot;&gt; Не тільки мережний аналог друкованої преси можна зустріти в мережі Інтернет. Все частіше на верхні рядки рейтингів попадають мережні видання, що існують лише в Інтернет. Чому ж зростає попит саме на такі видання? Чим мережна газета відрізняється від звичайної? &lt;br&gt; &lt;b&gt;По-перше:&lt;/b&gt; жанр Інтернет-видання визначається специфікою власне самого Інтернету, як середовища сприйняття даних з екрана монітора. У першу чергу це гіпертекстові посилання, що забезпечують доступ до архівів та інших електронних ресурсів. Таким чином, читач має справу не з лінійним текстом, а з розширеним обсягом матеріалів. &lt;br&gt;&lt;b&gt; По-друге:&lt;/b&gt; численні форми зворотного зв’язку (гостьові книги, форуми, конференції) дають читачу можливість брати участь у виробництві інформаційного продукту і розмивають межу між автором і читачем. Крім того, звичайне для &quot;класичної&quot; преси придушення авторської індивідуальності через ретельну &quot;редактору&quot; в мережній пресі поки не поширено. &lt;br&gt; &lt;b&gt;По-третє:&lt;/b&gt; мережні служби новини володіють перевагами у порівнянні з друкованою пресою. Це можливість негайної публікації матеріалів, завдяки чому мережні видання є оперативнішими за газети і телебачення, адже оперативність газети обмежена терміном виходу номера, а оперативність телебачення - часом виходу в ефір новин; оперативність Інтернет-видання (Інтернет–газети, чи журналу) взагалі нічим не обмежена. &lt;br&gt; &lt;b&gt;По-четверте:&lt;/b&gt; відносно мала собівартість мережних проектів і відсутність централізації сприяє розквіту спеціалізованих газет і журналів. Це дає можливість самовираження, оскільки кожен може долучитись створення, чи обговорення статей . &lt;br&gt; На жаль, усе перераховане має і свою зворотну сторону. Легкість публікації при можливості збереження анонімності приводить іноді до зловживань: дезінформації, плагіату, екстремізму, порнографії, прихованій рекламі. Хоча у серйозних мережних газетах таке недопустиме. &lt;/div&gt;&lt;p&gt; &lt;b&gt;Що очікує пресу?&lt;/b&gt; &lt;br&gt;&lt;/p&gt;&lt;div align=&quot;justify&quot;&gt; Незалежно існуючі мережні і друковані новини останнім часом почали помітно впливати один на одне. До Інтернет-видань з преси прийшли професійні журналісти, що співпрацювали чи продовжують співпрацювати з друкованими службами новини. Мережна преса для професійних журналістів стала джерелом оперативних даних, а проблеми мережного життя взагалі і журналістики зокрема, стали темою численних публікацій &quot;класичних&quot; газет і журналів. У той же час мережні видання висвітлюють проблеми суспільства і культури, далекі від віртуальної реальності. &lt;br&gt; Існує поняття (так званої) умовної лінії, що відокремлює багаті країни &quot;Півночі&quot; від бідного &quot;Півдня&quot;. Поняття &quot;Півночі&quot; і &quot;Півдня&quot; тут зрозуміло, умовно: до &quot;Півночі&quot; відносять США, Канаду і Європу, Японію і Австралію. Подальший розвиток Інтернету зробить цю лінію поділу ще &quot;глибшою&quot;. Поява власне Інтернет-видань, що не мають паперових аналогів, означає, що жителі &quot;Півдня&quot; будуть цілком відрізані від відповідних інформаційних потоків. Не виключено, що на багатій &quot;Півночі&quot; Інтернет дійсно сильно потіснить газети. Однак на &quot;Півдні&quot;, де живуть більш 80 відсотків населення землі, Інтернет не зможе скласти сильної конкуренції друкованим службам новини, і в цих країн ще довго будуть насолоджуватися читанням газет. &lt;br&gt;&lt;/div&gt;&lt;p&gt; &lt;b&gt;Українські газети та журнали, подані в мережі Інтернет: &lt;/b&gt; &lt;br&gt;&lt;/p&gt;&lt;ul&gt;&lt;li&gt; Газета &quot;День&quot; (&lt;a href=&quot;http://www.day.kiev.ua&quot;&gt;www.day.kiev.ua&lt;/a&gt;).&lt;/li&gt;&lt;li&gt;Газета &quot;Сьогодні&quot; (&lt;a href=&quot;http://www.today.viaduk.net&quot;&gt;www.today.viaduk.net&lt;/a&gt;).&lt;/li&gt;&lt;li&gt;Журнал &quot;ПіК&quot; (&lt;a href=&quot;http://www.pic.com.ua&quot;&gt;www.pic.com.ua&lt;/a&gt;) та ін.&lt;/li&gt;&lt;li&gt;Українська правда (&lt;a href=&quot;http://www.pravda.com.ua&quot;&gt;www.pravda.com.ua&lt;/a&gt;).&lt;/li&gt;&lt;li&gt;Електронні вісті (&lt;a href=&quot;http://www.visti.com&quot;&gt;www.visti.com&lt;/a&gt;).&lt;/li&gt;&lt;li&gt;UAtoday (&lt;a href=&quot;http://www.uatoday.net&quot;&gt;www.uatoday.net&lt;/a&gt;).&lt;/li&gt;&lt;/ul&gt;&lt;div align=&quot;justify&quot;&gt; На мою думку електронні книги, журнали, газети мають набудуть в майбутньому величезної популярності. Це буде зумовлене тим, що рівень комп&apos;ютеризації буде дуже великим і значним. Людям буде простіше знайти певні матеріали, чи дізнатись новини через комп’ютер (в Інтернет), ніж проводити значно більше часу в пошуках цих же матеріалів, які знаходиться на паперових носіях. Отож, електронні книги в подальшому будуть розвиватись, оскільки вони є зручними. &lt;/div&gt;&lt;p&gt; &lt;b&gt;Питання, що виникли в ході написання реферату, та відповіді на них.&lt;/b&gt; &lt;br&gt;&lt;/p&gt;&lt;div align=&quot;justify&quot;&gt; &lt;b&gt;1. Який вплив читання електронних книг, та паперових на стан здоров’я людини? &lt;/b&gt;&lt;br&gt; Паперові видання мають менший вплив на здоров’я людини, ніж електронні. Це пояснюється тим, що під час читання електронної книги, читання відбувається з монітору, що з часом призводить до порушення зору. Звичайно читання паперових книг також негативно впливає на зір, але лише тоді, коли дуже багато і дуже часто читати. Тому можна сказати, що в цьому питанні паперові книги, та видання мають перевагу. &lt;br&gt; &lt;b&gt;2. Які мультимедійні (багатофункціональні) можливості електронних книг? &lt;/b&gt;&lt;br&gt; Звичайно в цьому питанні електронні книги мають безліч переваг. З електронним текстом можна робити будь–що: вирізати, вставляти, копіювати, роздруковувати, змінювати колір, розмір, шрифт і т.д. Це є перевагою електронних книг, оскільки текст, надрукований на папері вже не зміниш. &lt;br&gt; &lt;b&gt;3. Чи буде «жити» паперова книга взагалі? &lt;/b&gt;&lt;br&gt; На мою думку, паперова книга взагалі ніколи не зникне. А все тому, що книга була і залишається найбільшим джерелом знань. Коли людина читає книгу, вона немовби спілкується з автором, розуміє його емоції, думки, а цього не відтворить комп’ютер. Тому і в майбутньому читання книги буде необхідним, оскільки таке спілкування дуже потрібне кожній людині.&lt;/div&gt;&lt;div align=&quot;center&quot;&gt;&lt;p&gt;Підготував: студент І курсу, 7 групи, технолого-педагогічного факультету &lt;b&gt;&lt;br&gt;&lt;/b&gt;&lt;/p&gt;&lt;p&gt;&lt;b&gt;Назаренко Михайло&lt;/b&gt;&lt;/p&gt;&lt;/div&gt;</content:encoded>
			<link>https://galanet.at.ua/blog/elektronni_knigi_majbutne_gazet_ta_zhurnaliv/2009-12-18-82</link>
			<category>Розробки студентів (2009)</category>
			<dc:creator>Safokl</dc:creator>
			<guid>https://galanet.at.ua/blog/elektronni_knigi_majbutne_gazet_ta_zhurnaliv/2009-12-18-82</guid>
			<pubDate>Fri, 18 Dec 2009 11:59:12 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Основи малюнку: аналіз веб-ресурсів мережі Інтернет</title>
			<description>&lt;font color=&quot;#006400&quot;&gt;Реферат зараховано&lt;/font&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;font size=&quot;2&quot;&gt;1. Сайт &lt;b&gt;«Освіта в Україні»&lt;/b&gt;, адреса веб-ресурсу: &lt;a href=&quot;http://osvita.work.ua/ua&quot;&gt;http://osvita.work.ua/ua&lt;/a&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;/font&gt;&lt;div align=&quot;center&quot;&gt;&lt;font size=&quot;2&quot;&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;http://galanet.at.ua/_bl/0/34473140.jpg&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;&quot; src=&quot;http://galanet.at.ua/_bl/0/s34473140.jpg&quot; align=&quot;&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt; &lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;/font&gt;&lt;/div&gt;&lt;div align=&quot;justify&quot;&gt;&lt;font size=&quot;2&quot;&gt;На цьому сайті знаходиться близько семи розділів. А також детальні відомості про вищий навчальний заклад (ВНЗ), коледж, школи та дитячі садки. Наведено найпопулярніші навчальні заклади поради та статті, та поради щодо майбутнього вибору професії, і перелік популярних професій в наш час. &lt;br&gt;&lt;br&gt;В розділі ВНЗ користувач може ознайомитись з вищими навчальними закладами за допомогою пошуку за напрямками, по міста, а також по областях України. Обравши напрямок культуру і мистецтво, дизайн. Можна переглянути запропоновані ВНЗ. Вибравши якийсь заклад користувач може переглянути детальні відомості про цей навчальний заклад. &lt;br&gt;&lt;br&gt;Наступний розділ цього сайту містить відомості про коледжі. Можна здійснити пошук навчальних закладів по областях, обравши область можна переглянути запропонований список закладів, а також здійснюється пошук по населеним пунктам. Обравши відповідний заклад відвідувач отримує адресу начального закладу, а також може поставити оцінку навчальному закладу. &lt;br&gt;&lt;br&gt;Наступний розділ «Курси». В якому знаходиться різні курси, серед них є такі як: мовні, наука та підготовчі курси, мистецтво і майстерність, водіння, спорт, комп’ютер, професійні та початковий розвиток. Саме в цьому розділі можна знайти основи академічного малюнку. Переглянути опис цього курсу, програму курсу. Для довідки надається телефон. Також відвідувач може залишити коментар. &lt;br&gt;У розділі «За кордоном». Відвідувач може знайти відмості про різні програми навчання.&lt;br&gt;&lt;/font&gt;&lt;/div&gt;&lt;font size=&quot;2&quot;&gt;&lt;br&gt;2. Сайт &lt;b&gt;«Сотня»&lt;/b&gt;, адреса веб-ресурсу: &lt;a href=&quot;http://100.sumy.ua&quot;&gt;http://100.sumy.ua&lt;/a&gt;&lt;br&gt;&amp;nbsp;&lt;br&gt;&lt;/font&gt;&lt;div align=&quot;center&quot;&gt;&lt;font size=&quot;2&quot;&gt;&lt;!--IMG2--&gt;&lt;a href=&quot;http://galanet.at.ua/_bl/0/97164393.jpg&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;&quot; src=&quot;http://galanet.at.ua/_bl/0/s97164393.jpg&quot; align=&quot;&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG2--&gt; &lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;/font&gt;&lt;/div&gt;&lt;div align=&quot;justify&quot;&gt;&lt;font size=&quot;2&quot;&gt;На цьому сайті користувач може ознайомитись з мистецтвом східного малюнку на шовку, а також ознайомитись зі статтею (адреса статті &lt;a href=&quot;http://100.sumy.ua/old/news_971_ru-Shdne-mistectvo-mal0nku-na-3ovku-zavoyovu-v-Sumah-vse-blw3e-prihilwnikv-foto.html&quot;&gt;http://100.sumy.ua/old/news_971_ru-Shdne-mistectvo-mal0nku-na-3ovku-zavoyovu-v-Sumah-vse-blw3e-prihilwnikv-foto.html&lt;/a&gt;), в якій йдеться про виставку студії «Батік» і подаються малюнки цієї виставки. Ця подія відбувається уже в дванадцятий раз. Керівник гуртка Тетяна Суркова називає її ювілейною. Тому що виставка присвячена 75-й річниці Палацу. Тематика робіт така ж різноманітна, як і самі батікери. На виставці присутня гостя Ірина Яніна, старший науковий співробітник Сумського обласного художнього музею імені Никанора Онацького. Іра Якименко по життю оптимістка. Свою життєрадісність вона переносить на картини. Кольорова робота «Веселкові коти» не залишить без посмішки жодного відвідувача. Саша Бородіна – дівчина романтична. Ймовірно, у мрійливій русалці на батіку «Мрії» вона уявляє себе. Окрім малювання на шовку Інна Корчан має пристрасть до в’язання, тому на диптиху «Домашній» зобразила ще одне своє захоплення. &lt;br&gt;&lt;br&gt;На сайті можна переглянути малюнки, присвячені Східній тематиці та залишити свій коментар на цю тему. &lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;/font&gt;&lt;/div&gt;&lt;div align=&quot;center&quot;&gt;&lt;font size=&quot;2&quot;&gt;&lt;!--IMG3--&gt;&lt;a href=&quot;http://galanet.at.ua/_bl/0/20180170.jpg&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;&quot; src=&quot;http://galanet.at.ua/_bl/0/s20180170.jpg&quot; align=&quot;&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG3--&gt;&amp;nbsp; &lt;!--IMG4--&gt;&lt;a href=&quot;http://galanet.at.ua/_bl/0/48307330.jpg&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;&quot; src=&quot;http://galanet.at.ua/_bl/0/s48307330.jpg&quot; align=&quot;&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG4--&gt; &lt;br&gt;&lt;/font&gt;&lt;/div&gt;&lt;font size=&quot;2&quot;&gt;&lt;br&gt;3. Сайт &lt;a href=&quot;www.dreamcity.com.ua&quot;&gt;&lt;b&gt;www.dreamcity.com.ua&lt;/b&gt;&lt;/a&gt;. &lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;/font&gt;&lt;div align=&quot;center&quot;&gt;&lt;font size=&quot;2&quot;&gt;&lt;!--IMG5--&gt;&lt;a href=&quot;http://galanet.at.ua/_bl/0/00152353.jpg&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;&quot; src=&quot;http://galanet.at.ua/_bl/0/s00152353.jpg&quot; align=&quot;&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG5--&gt; &lt;br&gt;&lt;/font&gt;&lt;/div&gt;&lt;font size=&quot;2&quot;&gt;&lt;br&gt;&lt;/font&gt;&lt;div align=&quot;justify&quot;&gt;&lt;font size=&quot;2&quot;&gt;Даний сайт не містить багато даних стосовно живопису чи малюнку. Зокрема, сайт буде корисний тим, що на ньому розміщено статтю стосовно техніки малюнку олівцем. Подано вправи і поради як навчитися малювати. Ось декілька таких порад: &lt;br&gt;&lt;br&gt;«1. Приступимо до серйозних вправ. Для їх виконання Вам стануть в нагоді всі одержані до цього навики. Створити в малюнку об&apos;єм не так вже складно, як здається. Для цього треба познайомитися з такими особами, як СВІТЛО і ТІНЬ. Щоб перетворити квадрат на куб, недостатньо тільки примальовувати йому додаткові грані, інакше у нас вийде просто порожній каркас. Треба уявляти, що грані куба - площини, і, залежно від їх розташування в просторі і від розташування щодо новоспеченого куба джерела світла, вони освітлені по різному. Та грань куба, на яку падає світло, тобто розташована з боку джерела світла, буде найсвітліша, протилежна їй грань, як правило, найтемніша, якщо немає другої лампи, наприклад. Грані, на які світло прямо не падає, будуть світліше найтемнішою, але темніше найсвітлішою.» &lt;br&gt;&lt;br&gt;«2. Спробуйте поставити проти настільної лампи білу коробку і постежте, пересуваючи навколо коробки лампу, але самі залишаючись на тому ж місці, за переходом світлотіней на гранях куба. До того ж буде корисно намалювати парочку таких коробок, але з різним освітленням - так ви зрозумієте, наприклад, чому художники найчастіше вибирають для натури або натюрморта освітлення збоку, а не спереду або ззаду. А причина у тому, що освітлюючи предмет ззаду або спереду, ми втрачаємо велику кількість дрібних деталей, тому що їх просто не бачимо: вони або втрачаються в тіні, або в промінні світла! А часто, наприклад при малюванні гіпсових голів, дуже важливо так поставити джерело світла, щоб побачити і передати всі дрібні деталі: глибину очей, складки одягу, товщину і чуттєвість губ, сплутаність волосся.» &lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;/font&gt;&lt;/div&gt;&lt;div align=&quot;center&quot;&gt;&lt;font size=&quot;2&quot;&gt;&lt;!--IMG6--&gt;&lt;a href=&quot;http://galanet.at.ua/_bl/0/04990374.jpg&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;&quot; src=&quot;http://galanet.at.ua/_bl/0/s04990374.jpg&quot; align=&quot;&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG6--&gt; &lt;br&gt;&lt;/font&gt;&lt;/div&gt;&lt;font size=&quot;2&quot;&gt;&lt;br&gt;&lt;/font&gt;&lt;div align=&quot;justify&quot;&gt;&lt;font size=&quot;2&quot;&gt;В нижній частині, після закінчення порад, знаходиться статті з розділу, в яких користувач може знайти чимало корисних порад щодо малювання: &lt;br&gt;&lt;/font&gt;&lt;/div&gt;&lt;font size=&quot;2&quot;&gt;• Як знайти натхнення? &lt;br&gt;• Техніка малюнку олівцем. Знайомство з штрихами. &lt;br&gt;• Відмінності малюнку олівцем від малюнку кульковою ручкою &lt;br&gt;• 10 питань по розробці логотипу фірми. &lt;br&gt;• Як не помилитися привиборі дизайн-студії для сайту? &lt;br&gt;• Як вибрати дизайн студію для сайту? &lt;br&gt;• Поглиблена теорія композиції. &lt;br&gt;• Креативні прийоми створення ідей. &lt;br&gt;&lt;br&gt;4. Сайт «&lt;b&gt;ГрафГрафіті&lt;/b&gt;», адреса сайта: &lt;a href=&quot;http://grafitikieva.blogspot.com%20&quot;&gt;http://grafitikieva.blogspot.com &lt;/a&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;/font&gt;&lt;div align=&quot;center&quot;&gt;&lt;font size=&quot;2&quot;&gt;&lt;!--IMG7--&gt;&lt;a href=&quot;http://galanet.at.ua/_bl/0/56136318.jpg&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;&quot; src=&quot;http://galanet.at.ua/_bl/0/s56136318.jpg&quot; align=&quot;&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG7--&gt; &lt;br&gt;&lt;/font&gt;&lt;/div&gt;&lt;font size=&quot;2&quot;&gt;&lt;br&gt;&lt;/font&gt;&lt;div align=&quot;justify&quot;&gt;&lt;font size=&quot;2&quot;&gt;Даний сайт є персональним веб-журналом людини, яка цікавиться таким видом малюнку як графіті. Цей вид на сьогодні є досить сучасним. Автор пропонує власне бачення на графіті а також подає у веб-журналі різні його стилі Throw up, Blockbusters, Wild Style (Дикий стиль), Daim style, Charaсter. &lt;br&gt;Також у веб-журналі розміщено статтю, яка містить історію виникнення графіті. &lt;br&gt;Фанати графіті можуть знайти чимало цікавого на цьому сайті, а також переглянути відео сюжети. Зокрема, показано як малюється графіті. &lt;br&gt;Автор веб-журналу пропонує збірку цікавих статей про графіті, які можна переглянути в архіві веб-журналу. &lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;/font&gt;&lt;/div&gt;&lt;div align=&quot;center&quot;&gt;&lt;font size=&quot;2&quot;&gt;&lt;!--IMG8--&gt;&lt;a href=&quot;http://galanet.at.ua/_bl/0/87426538.jpg&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;&quot; src=&quot;http://galanet.at.ua/_bl/0/s87426538.jpg&quot; align=&quot;&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG8--&gt; &lt;br&gt;&lt;/font&gt;&lt;/div&gt;&lt;font size=&quot;2&quot;&gt;&lt;br&gt;&lt;/font&gt;&lt;div align=&quot;center&quot;&gt;&lt;font size=&quot;2&quot;&gt;&lt;b&gt;Списко використаних веб-ресурсів &lt;/b&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;/font&gt;&lt;/div&gt;&lt;font size=&quot;2&quot;&gt;1. &lt;a href=&quot;http://osvita.work.ua/ua/coures/787%20&quot;&gt;http://osvita.work.ua/ua/coures/787 &lt;/a&gt;&lt;br&gt;2. &lt;a href=&quot;http://100.sumy.ua/old/news_971_ru-Shdne-mistectvo-mal0nku-na-3ovku-zavoyovu-v-Sumah-vse-blw3e-prihilwnikv-foto.html%20&quot;&gt;http://100.sumy.ua/old/news_971_ru-Shdne-mistectvo-mal0nku-na-3ovku-zavoyovu-v-Sumah-vse-blw3e-prihilwnikv-foto.html &lt;/a&gt;&lt;br&gt;3. &lt;a href=&quot;http://www.dreamcity.com.ua/doc/14/1/100/%20&quot;&gt;http://www.dreamcity.com.ua/doc/14/1/100/ &lt;/a&gt;&lt;br&gt;4. &lt;a href=&quot;http://grafitikieva.blogspot.com/&quot;&gt;http://grafitikieva.blogspot.com/&lt;/a&gt;&lt;br&gt;&lt;/font&gt;</content:encoded>
			<link>https://galanet.at.ua/blog/osnovi_maljunkuanaliz_veb_resursiv_merezhi_internet/2009-12-14-80</link>
			<category>Розробки студентів (2009)</category>
			<dc:creator>Максік</dc:creator>
			<guid>https://galanet.at.ua/blog/osnovi_maljunkuanaliz_veb_resursiv_merezhi_internet/2009-12-14-80</guid>
			<pubDate>Mon, 14 Dec 2009 15:01:06 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Графічні редактори та їх характеристики</title>
			<description>&lt;FONT color=&quot;#ff0000&quot;&gt;Реферат не зараховано&lt;/FONT&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;BR&gt;1. ВСТУП &lt;BR&gt; 2. ОГЛЯД ГРАФІЧНИХ РЕДАКТОРІВ &lt;BR&gt; 3. ВИСНОВОК &lt;BR&gt; 4. ВИКОРИСТОВАНА ЛІТЕРАТУРА &lt;P&gt; 1. ВСТУП &lt;P&gt; Комп’ютерна графіка з’явилась достатньо давно — вже у 1960-х роках існували повноцінні програми роботи з графікою. Сьогодні прийнято користуватися термінами «комп’ютерна графіка» і «комп’ютерна анімація». Поняття «комп’ютерна графіка» об’єднує всі види робот зі статичними зображеннями, «комп’ютерна анімація» має справи з зображеннями, які динамічно змінюються. &lt;BR&gt; Справжнього широкого раозвитку комп’ютерна графіка зазнала з появою персональних комп’ютерів «Macintosh» (МАС) фірми Apple, які спеціально визначалися для потреб поліграфії. Саме для платформи МАС почали з’являтися перші спеціалізовані операційні системи та графічні редактори. Але сталося так, що справжніми «массовими» комп’ютерами стали комп’ютери класу IBM/PC (РС). Тоді більшість звичайних сьогодні для багатьох оболонок та редакторів почали відтворюватися на базі графічного досвіду МАС, але перекладені для комп’ютерів РС. Так з’явилася славнозвісна операційна система Windows, а також дуже велика кількість звичних для користувачів комп’ютерів РС пакетів, різнопланових програм та редакторів (наприклад: QuickTime, Page Maker, майже всі продукти корпорації Adobe та багато інших). &lt;BR&gt; У теперішній час, завдяки грандіозному розвитку комп’ютерної техніки, деякі сторони нашого життя неможливо уявити собі без застосування комп’ютерних технологій, у тому числі без комп’ютерної графіки. Це, насамперед: &lt;BR&gt; • усі види поліграфічних процесів; &lt;BR&gt; • майже вся рекламна індустрія; &lt;BR&gt; • телебачення; &lt;BR&gt; • моделювання нових видів одягу; &lt;BR&gt; • проектно-конструкторські розробки й т. д. &lt;BR&gt; На базі засобів комп’ютерної графіки та інших прогрессивних технологій в останній час з’явилися зовсім нові, не схожі ні на що раніш відоме, напрямки виробництва, профессії, навіть середовища та взаємостосунки. Звичними зараз звучать для більшості з нас поняття: «віртуальна реальність», «зона інтернет», «телеконференція», «аудіо та відео у реальному часі» та інші. Все це є невід’ємною частиною так званої «комп’ютерної революції», яку всі ми зараз відчуваємо на собі. &lt;BR&gt; Наслідками всесторонньго вторгнення комп’ютерізації у майже всі сфери діяльності людини є й поява нових типів мистецтва. До таких можна віднести комп’ютерну музику та анімацію. Остання з’явилася саме завдяки розвитку одного з видів комп’ютерної графіки, а саме — тривимірної (3D) графіки та анімації. Цей тип графіки, а точніше, клас редакторів 3D набув за останні 1-2 роки достатньо широкого розповсюдження не тільки у колах спеціалістів, які користуються спеціалізованими дуже міцними графічними станціями, а й у колах користувачів середнього класу, у т. ч. й користувачів домашніх комп’ютерів. Цьому, перш за все, сприяє розвиток спрямованних на працю з 3D графікой не тільки програмних продуктів, а й поява апаратних засобів, також спрямованних на підтримку та прискорення різноманітних 3D процесів. До цих засобів слід віднести такі, як: &lt;BR&gt; • 3D акселератори, які входять до складу майже всіх сучасних відеоадаптерів; &lt;BR&gt; • процесори з підтримкою ММХ команд; &lt;BR&gt; • спеціалізовані процесори типу RISC, Silicon Graphics; &lt;BR&gt; • процесори з підтримкою нової технології 3D NOW та ін. &lt;BR&gt; Своєрідним синтезом майже усіх типів комп’ютерної графіки став й такий тип графіки, як «Web-дизайн», який прийшов до нас разом із втіленням у повсягденне життя все більшої й більшої спільноти інтернету. Тут присутні й елементи, які досі використовувались лише при верстці друкованних видань, і фрагменти анімації та відео, й моменти моделювання різних об’єктів. &lt;BR&gt; Далі буде більш детально розглянуто різні типи комп’ютерної графіки, їх характерні риси й можливості, а також розписані особливості та призначення деяких з величезної кількості сучасних графічних редакторів, які є найбільш популярними серед спеціалистів у галузях, пов’язаних з комп’ютерною графікою. &lt;P&gt; 2. ОГЛЯД ГРАФІЧНИХ РЕДАКТОРІВ &lt;P&gt; КЛАСИФІКАЦІЯ ВИДІВ КОМП’ЮТЕРНОЇ ГРАФІКИ &lt;P&gt; По своїй структурі зображення можуть бути растровими та векторними (мал. 1). Наприклад, сканер під час сканування розбиває зображення на безліч дрібних елементів (пікселей) і формує з них растрову картинку. Колір кожного пікселя записується у пам’ять комп’ютера за допомогою певної кількості бітів. Біт — мінімальна одиниця пам’яті комп’ютера, яка може зберігати значення або 0, або 1. Піксель це найменший елемент, растрового зображення. Якщо картинка має розмір 800х600, то ці числа відображають кількість пікселей по горизонталі (800) і по вертикалі (600). Чим більше кількість пікселей у зображенні, тим краще його вигляд на екрані і при друці. Число кольорів, в які можна пофарбувати окремий пиксель, визначається як два у степені N, де N — кількість бітів, які зберігають кольорову інформацію про піксель. У контрастній чорно-білій картинці кожний піксель кодується однім бітом. Восьмибітне зображення дозволяє мати 256 кольорів, а 24 біта забезпечують присутність у зображенні більш 16 мільйонів кольорів, що дає можливість працювати з зображеннями професійної якості. Але цей засіб подання зображення не підходить для тих випадків, коли виникає необхідність у масштабуванні зображення у великих межах. &lt;BR&gt; Цього браку позбавлені векторні зображення, у яких розмір будь-якого елемента може бути змінений аж «до нескінченності». Але таку картинку неможливо отримати шляхом сканування, оскільки кожний її елемент будується з допомогою математичних описів об’єктів (так званих примітивів), в якості яких можуть виступати лінії, дуги, кола і тому подібне. Також для кожного примітива існує ряд параметрів, які визначають колір, товщину лінії і тому подібне. Векторна графіка створюється за допомогою спеціальних програмних засобів типу CorelDRAW, Adobe Illustrator. Також такий формат зображення використовується в усіх програмах САПР (Системи Автоматичного Проектування) (P-CAD, Auto-CAD і тому подібне). Фактично векторне зображення існує у вигляді набору математичних формул, які описують елементи зображення. І, нарешті, векторна графіка не залежить від продуктивності апаратних засобів, яка дозволяє легко змінювати розміри статичних зображень (наприклад, збільшити розмір дверної ручки до розміру дома) без втрати загальної кількості елементів зображення, ясності і чіткості їхніх меж при виведенні на екран монітору або при друці. &lt;BR&gt; По свому «професійному» призначенню комп’ютерну графіку та анімацію можна розділити на такі групи: &lt;BR&gt; • комп’ютерна графіка для поліграфії; &lt;BR&gt; • двовимірний комп’ютерний живопис; &lt;BR&gt; • презентаційна графіка; &lt;BR&gt; • двовимірна анімація, яка використовується для створення динамічних зображень і спецєфектів у кіно; &lt;BR&gt; • двовимірне і тривимірне моделювання, застосоване для дізайнерських та інженерних розробок; &lt;BR&gt; • тривимірна анімація, яка використовується для створення рекламних і музичних клипів і кінофільмів; &lt;BR&gt; • обробка відеозображень, необхідна для накладення анімаційних спецефектів для відеозапису; &lt;BR&gt; • наукова візуалізація. &lt;P&gt; ДВОВИМІРНИЙ КОМП’ЮТЕРНИЙ ЖИВОПИС &lt;P&gt; Двовимірний комп’ютерний живопис подає собою своєрідний синтез традиційного живопису і засобів комп’ютерної обробки зображень. Програмні і апаратні засоби цього типу передусім направлені на комп’ютерне втілення всіх особливостей роботи з пензликом, різноманітних видів фарб, грунтовок та інших традиційних художніх інструментів і матеріалів. Фахівці, що працюють у цій області (зазвичаем названі «комп’ютерні митці»), користуються спеціальними маніпуляторами, які дозволяють максимально імітувати роботу пензликом і крейдою і називаються «Mous-Pen» (у дослівному перекладі — миша-перо). Такий маніпулятор звичайно має форму ручки (олівця) і відсліжуе не тільки переміщення руки на двовимірній площині, але і інтенсивність натиску, а інколи, і швидкість переміщення. При використанні спеціальних редакторів з підтримкою таких маніпуляторів, митець одержує можливість творити звичайними для нього прийомами та рухами, що замітно зглажує відзнаки між звичайним і комп’ютерним живописом. &lt;P&gt; КЛАСИФІКАЦІЯ ГРАФІЧНИХ РЕДАКТОРІВ &lt;P&gt; В залежності від типу графіки, з якою необхідно працювати, програмні засоби, які дозволяють у кінцевому підрахунку створювати ті або інші види комп’ютерної графіки, також можна поділити на відповідні види. Серед величезного різноманіття таких програмних засобів існують як спеціалізовані, призначені для створення якого-небуть конкретного типу графіки, так і багатофункціональні, які дозволять створювати декілька різноманітних типів комп’ютерної графіки, або з’єднувати різні графічні об’єкти разом. Крім того, графічні пакети розрізняються по платформі, для якої вони створені. Наприклад, більшість поліграфічних пакетів в першу чергу розробляються під платформу МАС, яка спеціально призначена для цієї мети; професійні потужні 3D редактори і програми моделювання частіше передвизначені для роботи під Windows NT; спеціалізовані пакети для обробки професійного відео розраховані на роботу як правило тільки зі спеціальним обладнанням типу студій АВМ (аудіо-відео монтажу), і цей перелік можна довго продовжувати. &lt;BR&gt; Слід відзначити, що незважючи на таку традиційну спеціалізацію, в останній час отримали розвиток так звані «крос-платформенні» системи. Суть їх перебуває в тому, що об’єкти (в основному виді файлів) можна переносити з однієї платформи на іншу. Особливо корисним це є для справ з поліграфією. З розвитком комп’ютерів МАС і РС різниця між ними зведені майже до нуля. &lt;BR&gt; Розглянемо основні види графічних пакетів і редакторів РС платформи, як найбільш поширених і загальновідомих: &lt;BR&gt; • редактори для створення й ретушування растрової графіки; &lt;BR&gt; • векторні графічні редактори; &lt;BR&gt; • пакети верстання (настільні видавницькі системи); &lt;BR&gt; • пакети 2D-анімації; &lt;BR&gt; • програми для створення Web-сторінок; &lt;BR&gt; • 3D редактори; &lt;BR&gt; • пакети інженерного моделювання і проектування; &lt;BR&gt; • інші программи для роботи з графікою; &lt;BR&gt; 1) спеціальні 3D-додатки; &lt;BR&gt; 2) програми для створення об’ємних шрифтів; &lt;BR&gt; 3) системи для монтажа і роботи з відео; &lt;BR&gt; 4) програми для наукової візуалізації. &lt;P&gt; 3D РЕДАКТОРИ &lt;BR&gt; Мабуть вам вже доводилося, зустрічаючи вражаючі тривимірні зображення, говорити собі: «От би зробити таке самому!». У наш час це стало можливим завдяки тому, що з’явилося багато різноманітних програм для створення тривимірних ілюстрацій, серед яких можна вибрати пакет на будь-який смак і гаманець. Навіть новачки в об’ємному мирі стануть спроможними, підібравши собі додаток, який стане вашим новим натхненням, або реалізувати свої задумки. У запропонованій вашій увазі курсовій роботі описуються деякі популярні програми тривимірного моделювання та анімації. &lt;BR&gt; Спочатку термінологія і перелік можливостей продуктів старшого класу можуть звучати доволі важко. Наприклад, для початківця професія «моделювальника на базі непропорційних раціональних В-сплайнів (nonuniform rational B-splines, NURBS) з інтерактивними булевими відношеннями» може виявитися таємницею за сім’ю печатями. Інструменти з такими складними спеціальними можливостями призначені для досвідчених користувачів, і це знаходить своє відображення і в їхній вартості. Багато продуктів з категорії «більше 3000 $» володіють повним набором функцій для створення ігрового фільму. З іншого боку, пакети, вартість яких менше 100 $, значно легше використовувати, але вони позбавлені деяких цінних функцій, таких, наприклад, як анімація та трасировка променей. Але перед тим, як ми розпочнемо обговорення можливостей конкретних пакетів створення тривимірних зображень, розглянемо деякі основи розробки об’ємної графіки. &lt;BR&gt; Створення тривимірних ілюстрацій звичайно представляє собою трьохступеневий процес: побудова тривимірної моделі (або моделей); застосування атрибутів поверхонь і, нарешті, рендеринг композиції у файл і відображення її на екрані. Четвертий (необов’язковий) крок, який підтримують багато з тривимірних пакетів, — це анімація композиції. У склад деяких пакетів входять засоби для моделювання віртуальної реальності (Virtual Reality Modeling Language, VRML) для створення об’ємної анімації у мережі Web. &lt;BR&gt; Звичайно більшу частину часу віднімає побудова моделі. В абсолютному виразі це може бути і година, і декілька тижнів. Додання деталей поверхні, таких, як кольору і карти поверхонь, може зайняти ще один або два дня. Рендеринг сцени з дозволом друку (вище 1000 dpi) може зайняти від декількох хвилин до декількох годин, це вже залежить від продуктивності апаратного забезпечення і складності зображення. &lt;BR&gt; Для розробки сцени, в якій єдиним персонажем є об’ємний текст, навіть початківцю може знадобиться менше години. Створення трохи складнішої моделі типу простої сцени із будинком може зайняти від пари днів до декількох тижднів. Побудова продвинутої моделі — спортивного автомобіля або ландшафта із науково-фантастичного фільму — відбере значно більше часу. Створення органічних моделей, таких, як рослини, тварини або люди, — із підвищеними вимогами до реалістичності — найбільш складна робота, яка незалежно від програми, яку ви використовувєте або навиків користувача може зйняти декілька тижнів напруженої праці. &lt;BR&gt; Сцена оживає на наступному етапі — при завданні атрибутів поверхні або «відображенні». Наприклад, можна преобразувати просту поверхню у кам’яний мур з єгипетськими ієрогліфами на ній, задавши для неї потрібне растрове зображення, — цей процес називається «накладення текстури» (texture mapping). Схожий процес, «накладення рельєфу» (bamp mapping), дозволяє витягати або гравірувати поверхню, перетворюючи її у пересечену місцевість із кучугурами і ярами. У подальшому сцену можна покращити, додавши джерела освітлення, задавши розташування камери або оживити тіло зображення растровим зображенням або текстурою. Хоча цей процес досить простий, нинішній митець може годинами возитися із картинкою, доводячи її до досконілості або до абсурду. &lt;BR&gt; Після того, як спрага творчості буде адовільнена, можна приступати до рендерінгу сцени. Рендеринг — це процес, у результаті якого ваши креслення у трьохвимірному світі, перетворюються у дуже гарне двовимірне зображення обо ролік, який насправді виглядає як тривимірний. Існує два основних засоби рендерінгу зображень: засіб сканування рядків (scan-line) і засіб трасировки променей (ray tracing). Найбільш розповсюджений засіб, це засіб сканування рядків; з його допомогою зображення обробляється значно швидше, але результати одержуються менш реалістичними. Трасировка променей дає більш фотореалістичні зображення, оскільки дозволяє імітувати взаємні відображенна від об’єктів, наприклад відображення скла у склі. Крім того, цей засіб працює повільніше, трасировка променей має ще один нестаток: вона не спроможня відтворити «м’які» тіні. Це обмеження можна подолати за допомогою «затінення по Фонгу» (або «рендерінгу по Фонгу»), яке створює затінену поверхню, вираховуючи правильний колір і освітлення для кожного пікселю. Незалежно від засобу, який використовується для вибору оптимального балансу між швидкістю і якістю у багатьох пакетах є спеціальні засоби налагодження затінення. Якщо ви збираєтесь анімірувати моделі, то вам слід знати, які вихідні формати підтримує пакет. Для дизайнерів мережі Web важлива підтримка VRML 2.0 і анімірованних файлів GIF. Видавникам цифрових фільмів не обійтися без форматів AVI, PIC або QuickTime, а також таких можливостей вищого класу, як «инверсна кінематика», яка пов’язує компоненти таким чином, щоб вони могли рухатися узгодженно, і «ротоскопинг» (roto-scoping) фільмів (пофарбування, малювання або накладення зображень на анімаційні кадри). Вибір програми тривимірного моделювання, яка задовольняє всім вимогам користувача, — часто досить тяжка задача. Перерахування можливостей типового тривимірного пакету старшого класу схоже на читання підручника по вищій математиці. Тому необхідно орієнтуватися на тих програмах, можливості яких вам дійсно необхідні, а рішення приймати, враховуючи свої фінансові можливісті і тимчасові затрати на освоєння пакету. &lt;BR&gt; Один з найвідоміших пакетів ЗD-анімации та моделювання — це 3D Studio фірми Kinetix. Програма працює у DOS, забезпечує весь процес створення тривимірного фільму: моделювання об’єктів і формування фільму: моделювання об’єктів і формування сцени, анімацію і рендеринг, роботу з відео. Крім того, існує широкий спектр прикладних програм (IPAS-процесів), написаних спеціально для 3D Studio. &lt;BR&gt; Пакет 3D Studio Max (плакат 1, мал. 3) — це 32-разрядний, багатопоточний пакет, орієнтований на ринок інструментів старшого класу, де дуже важлива точність. Функція Track View управляє анімаційними ефектами аж до інтервалу у чверть мілісекунди. Вбудований метроном дозволяє синхронізувати анімацію зі звуковим супроводом у стереорежимі. Пакет 3D Studio Max володіє унікальною можливістю під назвою «історія даних»; ця функція дозволяє розглядати будь-який етап роботи незалежно від того, як давно цей етап був виконаний: хвилину або місяці назад. У програмі реалізовані також об’ємне освітлення, генератор частинок і аніміровані функції деформації. Для рендеринга застосовується 64-разрядний механізм сканування рядків з повним гама-аудитом до 10000 рядків. Підтримуються також механізми рендеринга третіх фірм. Пакет 3D Studio Max, розроблений для створення професійного відео, включає у себе засоби інверсної кінематики, ротоскопіювання і кольорокорекції відео. &lt;BR&gt; Пакет TrueSpace 3.0 компанії Caligari є сумісним з VRML 2.0 і містить вбудований броузер VRML, а також анімацію, інверсну кінематику і функцію відображення колізій (коли два перетинаючихся під час руху об’єкти реалістично взаємодіють між собою). У програмі реалізоване затінення Фонга і використовується засіб рендеринга із трасировкою променей. Програма дозволяє маніпулювати об’єктами у повністю тривимірній перспективі. Пластичні поверхні об’єктів (plastiform surface) і меташари реального часу (real-time meta-balls) — сфери, які ведуть себе подібно рідині з високим коефіцієнтом натягу поверхні, — дозволяють створювати пластичні об’єкти, такі, як опукла мускулатура. Більш того, подібні складні для розробки об’єкти можна спостерігати прямо у процесі їхньої побудови. Пакет TrueSpace3 дозволяє малювати безпосередно на тривимірних об’єктах, а також підтримує 32-розрядні додаткові модулі до пакету Adobe Photoshop. &lt;BR&gt; Simply 3D компанії Micrografx — одна з найпростіших програм (і найдешевша). Вона володіє масою можливостей, яких звичайно не очікують від продукту із такою ціною. Програма підтримує VRML 2.0, а також формати GIF, AVI і PIC для мережі Web й мультімедійних програм. Сумісність із технологією «drag-and-drop» OLE 2.0 полегшує її взаємодію з іншими програмами. Вибіркова трасировка променей дозволяє імітувати прозорість і відображення. Довідкова система програми у стилі «питання-відповідь» супроводжує користувача на всіх стадіях створення сцени. Візуальні приклади можливих ефектів, таких, як «скошування» і освітлення, дозволяють вирішити, які з них вибрати. Тим, кому не потрібні дуже складні ефекти, пакет Simply 3D запропонує швидку, високоякісну і, недорогу графіку. &lt;BR&gt; Пакет Extreme 3D компанії Macromedia можна купити як окремий пакет або у складі одного з наборів програм FreeHand Graphics Studio 7 або Director 6. Його перевагами є інтеграція з іншими продуктами компанії Macromedia й можливість виконувати рендеринг забражень у змішаних багатоплатформених мережах. Він дозволяє пареміщувати двовимірні профілі в Extreme 3D з пакету FreeHand і застосовувати до них тривимірні ефекти. У пакеті Extreme 3D реалізован швидкий високоякісний рендеринг Фонга, а також рендеринг у режимі реального часу. Зараз програма підтримує формати VRML 2.0, progressive JPEG, PNG і 3DMF компанії Apple. Новий інструмент генерації часток дозволяє створювати ефекти полум’я і розкаленої поверхні. Великий набір можливостей і функцій — безспірна перевага пакету Extreme 3D при реалізації більшості проектів. &lt;BR&gt; Пакет Sculpt 3D популярний серед виробників цифрових ілюстрацій, які розробляють складні скульптурні об’єкти й виконують рендеринг результатів з високими дозволом для виводу на друк. Програма надає більш 1,5 кубічних метрів робочого простору із точністю у межах 0.01 мм. Для полегшення попереднього перегляду в усіх вимірах функція Quick Spin відображає модель зі всіх сторін. Митці-ілюстратори повинні оцінити потужні інструменти Sculpt 3D, за допомогою яких завдається освітлення і калібруются поверхні; їм сподобаються і можливості управління кривою, які визначають прозорість і відображення. Результати можна обробити п’ятьма засобами, включаючи повну трасировку променей, використовуючи для цього 64-разрядный механізм, який виконує рендеринг з дозволом 4096х32768. По заяві компанії Byte by Byte, пакет Sculpt 3D володіє самою швидкою анімацією з трасировкою променей серед всіх додатків на платформі Macintosh. Анімацию можна виводити у форматі QuickTime. &lt;BR&gt; У пакет Ray Dream Studio (додаток 12) компанії Fractal Design входять программи Ray Dream Designer 4.1 і Ray Dream Animator (які не продаються окремо). Подібно програмі Simply 3D, у додатку Designer для полегшення процесу створення тривимірної композиції використовується розвинена довідкова система. Механізм рендеринга з трасировкою променей дозволяє управляти такими характеристиками, як відображення, прозорості і переломлення. За допомогою функції 3D Paint можна відображати зображення на поверхні моделей. Серед можливостей додатку Animator — инверсна кінематика, «ротоскопинг» фільмів і анімірування деформації, які дозволяють згинати, стискати і скручувати моделі у часі. Тимчасова шкала програми дозволяє інтегрувати анімаційні ролики і музичний супровід. &lt;BR&gt; Пакет Infini-D 4.0 (додаток 13) компанії Specular International володіє такими можливостями, притаманними додаткам вищого класу, як регульоване освітлення, відкриття колізій і системи генерації часток з рендерингом у режимі реального часу. Регульовані ефекти грунтуються на алгоритмах, а не на файлах зображень і вимагають менше пам’яті, тому їх рендеринг виконується швидше. Програма дозволяє виконувати як рендеринг зі скануванням рядків, так і фотореалістичну трасировку променей, а також затінення Фонга для створення реалістичних відображень. Архітектура з можливістю використання додаткових модулей пакету Infini-D дозволяє застосовувати анімовані фільтри для пакетів Photoshop і Adobe After Effects. Завдяки аудиту кольорів і кольорокорекції для ефірного мовлення відеосигнала, цей продукт особливо підходить для розробки відеороликів. Крім Того, Infini-D може виконувати рендеринг по полям, ця техніка використовується також для зглаження швидкого руху об’єктів. А анімовані деформації дозволяють морфірувати і скручувати об’єкти. Можливість «попереднього перегляду поверх відео» показує, наскільки анімація вписується у фоновий відеофрагмент. Секвенсор аудіодоріжки дозволяє синхронізувати анімовані події зі звуковим супроводом. &lt;BR&gt; LightWave 3D 5.0 — це одна з небагатьох дійсно незалежних від платформи програм. Вона працює на комп’ютерах PC, Macintosh і Amiga, робочих станціях Sun і Silicon Graphics, а також на Digital Equipment Alpha і MIPS. У список «безкомпромісних» користувачів пакету LightWave входять виробники таких відомих телесериалів, як «Морські пригоди», «Вавілон 5» і «Зоряний шлях: Вояджер». Пакет підтримує трасировку променей, тому дає можливість управляти переломленням світла і глибиною поля. Версія для Macintosh підтримує технологію QuickDraw 3D, яка дозволяє реалізувати рух графіки з тінями у режимі реального часу. Але головна гідність цієї програми — функція MetaNURBS, суміш багатокутників і сплайнів, які дозволяють створювати складні об’єкти. У числі інших можливостей LightWave — вбудовані ефекти лінз, раскаленої поверхні і генерації часток. &lt;BR&gt; Пакет Strata StudioPro — це професійний повнофункціональний інструмент, який володіє широким набором можливостей з моделюваня, рендерингу і анімації тривимірних композицій в інтерактивному режимі. Ця програма, існуюча тільки у версії для Macintosh, дозволяє виводити файли VRML і подключати URL або адреса AppleScript до моделей VRML. Можливості, які настроюють генерацію частинок, включають у себе імітацію вогню, диму і волосся, а ефект тіні дозволяє створювати реалістичні ефекти освітлення і затінення. У програмі використовується швидкий засіб рендерингу сканурованням рядків. За допомогою рендеринга полів можна створювати придатні для передачі в ефір відеоролики. Strata Vision 3D 4.0 — ще один пакет компанії Strata, призначений для тривимірного моделювання, рендеринга і анімації — розроблявся для менш досвідчених дизайнерів об’ємних ілюстрацій. Він дозволяє створювати тривимірні моделі і застосовувати до них фотореалістичні текстури, а також ефекти освітлення; для рендерингу використовується засіб трасировки променей. Крім того, програма пропонує засоби створення анімації з можливістю обробки подій. &lt;P&gt; ПРОГРАМИ ДЛЯ СТВОРЕННЯ ОБ’ЄМНИХ ШРИФТІВ &lt;P&gt; У доповнення до пакетів тривимірної анімации існують узкоспециалізировані програми, наприклад для створення об’ємних шрифтів. До програм такого виду відносяться Typestry фірми PIxar, Adobe Dimensions, Add Depth фірми Ray Dream і Crystal Flying Fonts фірми Crystal Graphics, LogoMotion компанії Specular International, Font F/X компанії DCSi і Strata Type 3D дозволяють швидко і легко экструдирувати і наклоняти текст з шрифтів Type 1 і TrueType, а також застосовувати до нього текстуровані поверхні, наприклад метал. Крім того, пакети LogoMotion і Flying Fonts виконують відмінну анімацію шрифтів. &lt;P&gt; 3 ВИСНОВОК &lt;P&gt; У заключення, з усьго приведеного матеріалу можна побачити, що у теперішній час існує таке велике різноманіття програмних засобів для створення комп’ютерної графіки, що кожен, хто вирішить займатись цією цікавою справою, завжди знайде усі необхідні інструменті для своєї праці. Також слід звернути увагу на те, що більшість сучасних пакетів, особливо це стосується пакетів та редакторів для поліграфічних процесів, дозволяють виконувати операції з різними типами графіки водночас, користуючись тільки одним пакетом. &lt;BR&gt; Найяскравіший приклад такої програми — CorelDraw 8.0. Цей редактор дозволяє не тільки утворювати та редагувати векторні об’єкти (ранішні версії цього продукту тільки для цього й призначалися), але й конвертувати їх у растровий формат і при цьому редагувати останні, та ще й з використанням майже всіх стандартних додаткових модулів (Plug-ins), підтверджуючи повну сумісність з Adobe Photoshop у цьому напрямку. При цьому, завдяки вбудованому до стандартної поставки модулю для безпосереднього піключення сканеру (Twain), є також можливість вводити растрове відскановане зображення та працювати з ним, не використовуючи при цьму жодної іншої програми. Draw підтримує також деякі види редагування 3D об’єктів, анімаційних та презентаційних файлів. Є можливість безпосередньо утворювати також Web-сторінки з використанням гіперзв’язків та інших пов’язаних з інтернетом функцій. &lt;BR&gt; До речі кажучи, в останній час можливість працювати з інтернетом стає майже обов’язковою функцією для все більшого числа графічних і не тільки пакетів, головна мета яких з інтернетом, як здається, зовсім не пов’язана. Це стосується, наприклад, настільних видавницьких систем — PageMaker та QuarkXPress. Пакет PageMaker версії 6.5… дозволяє повністю готовий матеріал експортувати у класичний інтернет-формат — HTML, а також у PDF, який також розроблений заради можливості пересилати різноманітну насичену графікою інформацію по мережам інтернет, при цьому не тільки як презентаційну, але й у сервісні бюро для віддаленного друку. &lt;BR&gt; Автори більш консервативного щодо цього напрямку пакету QuarkXPress у презентованій 1 квітня 1998 р. 5-й версії цього відомого продукту також вразили більшість прихильників QuarkXPress. У QuarkXPress 5.0 добавлений навіть свій Web-броузер, який автоматично може здійснювати електронні платежі до банківського рахунку користувача, а якщо останній не є зареєстрованим, то з цого рахунку також автоматично знімається 895 $, — саме таку ціну має офіційна версія цього продукту. &lt;BR&gt; Повертаючись до підведення підсумків обзору, слід відзначити ще декілька особливостей сучасних графічних пакетів. Вирішуючи спільні завдання, виробники цих програмних продуктів все частіше використовують уніфіковані методи обробки зображень та прийоми праці з ними. Це стосується як підтримки однакових команд та форматів, так і навіть уніфікації «гарячих клавіш» для виклику тих чи інших ідентичних команд. У цьому сенсі дуже гарне враження залишають усі продукти корпорації Adobe System: Photoshop, Illustrator, PageMaker, Acrobat та ін. Навчившись більш-менш якісно працювати з одним якимось продуктом цього провідного розробника графічних програм, Ви маєте можливість кожен наступний редактор освоювати набагато скоріше, завдяки як дуже схожому зонішньому вигляду, так і спільним командам (які виконують спільні операції) та «гарячим клавішам». До цього також слід прибавити, що алгоритми побудови тих чи інших дій у багатьох продуктах, які позначені маркою «Adobe», надзвичайно прості та інтуітивно доступні, — тобто дуже легко, маючи досить невеликий досвід у роботі з графікою, здогадатися, як виконати те чи інше завдання. &lt;BR&gt; Особливе положення в уніфікації програм Adobe та ін. займають фільтри. Ці невеличкі додатки до основних програм, які дозволяють значно розширити можливості багатьох пакетів, стали в останній час об’єктами, до підтримки яких прагнуть майже усі графічні редактори (і не тільки виробництва Adobe System). Adobe Phoshop, Adobe Illustrator, Adobe PageMaker, MacroMedia FreeHand, CorelDraw, Corel PhotoPoint, CorelXara — ось далеко не повний перелік графічних програм, які підтримують працю з більшістю фільтрів. Навідь деякі програми 3D-моделювання та анимації також підтримуютьці фільтри (наприклад 3DStudio MAX). &lt;BR&gt; Певну уніфікацію можна також побачити, якщо розглянути оформленя як графічне, так й по «гарячим клавішам» у деяких напрямках праці у видавницьких системах (QuarkXPress та PageMaker). Не зважаючи на те, що виробники цих продуктів різні, у них є дуже багато спільного. Це вигляд базових панелей інструментів та спільні «гарячі клавіши», більш за все у команд праці з текстом. Крім того, до складу пакету PageMaker 6.5… навіть входить програма QuarkXPress Converter, яка дозволяє файли, зверстанні з використанням пакету QuarkXPress 3.3.., конвертувати у формат PageMaker 6.0. &lt;BR&gt; На закінчення можна відзначити, що комп’ютерна графіка — це на сьогодні величезний світ різноманітних редакторів та пакетів, у якому кожен може знайти майже любі інструменти для втілення у життя найсміливіших своїх задумів. &lt;P&gt; 4. Використована література &lt;P&gt; 1. Підшивки журналу «Publish» &lt;BR&gt; 2. «Энциклопедия компьютера» Kiril&amp;amp;Mefody 1.0 &lt;BR&gt; 3. Підшивки журналу «Chip» &lt;BR&gt; 4. Підшивки журналу «Компьютерное обозрение» &lt;BR&gt; 5. Підшивки журналу «Компьютерра» &lt;P&gt; Прокопенко Наталія 18 група ТПФ supersvahaya@mail.ru</content:encoded>
			<link>https://galanet.at.ua/blog/grafichni_redaktori_ta_jikh_kharakteristiki/2009-12-14-79</link>
			<category>Розробки студентів (2009)</category>
			<dc:creator></dc:creator>
			<guid>https://galanet.at.ua/blog/grafichni_redaktori_ta_jikh_kharakteristiki/2009-12-14-79</guid>
			<pubDate>Mon, 14 Dec 2009 13:55:56 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Комп&quot;ютери у навчальному процесі</title>
			<description>&lt;FONT color=&quot;#ff0000&quot;&gt;Реферат не зарховано&lt;/FONT&gt;</description>
			<content:encoded>Стрімка інформація суспільства неминуче створює нові освітні стандарти, вимагає впровадження сучасних технологій у сферу освіти. &lt;BR&gt; Виходячи із реалій сьогодення, коли формується економічна і правова культура школярів, ми повинні формувати у них необхідні знання і уміння здійснювати пошук, опрацювання і збереження інформації, використовуючи сучасні інформаційні технології, комп’ютерні комунікації і системи. &lt;BR&gt; У зв’язку з цим створюються комп’ютеризовані (електронні) навчальні посібники, у яких висвітлюються теоретичний матеріал, методичні поради до виконання практичних робіт, довідковий матеріал тощо. &lt;BR&gt; Комп’ютери як засіб навчання почали використовувати у вітчизняній школі порівняно недавно. У першу чергу вони використовуються як наочні посібники у процесі вивчення тих чи інших дисциплін. &lt;BR&gt; Залучаючи учнів до роботи на комп’ютері, треба мати на увазі, що спеціальними фізіолого-гігієнічними дослідженнями встановлені оптимальні нормативи тривалості занять їх з комп’ютером, щоб запобігти перевтомі дітей, а також надмірному перенапруженню очей. Для комп’ютерів шкільного типу розроблені рекомендації щодо розмірів і характеру застосовуючих на дисплеях шрифтів, ступеню яскравості зображення і освітленості екрана. Все це буде гарантувати ефективне, раціональне, гігієнічно оправдане викоКОМП&apos;ЮТЕРИЗАЦIЯ НАВЧАННЯ - застосування комп&apos;ютера як засобу активiзацiї та iнтенсифiкацiї навчання. &lt;BR&gt; Щоб забезпечити ефективне використання комп&apos;ютера як засобу навчання, на першому етапi необхiдно зробити його ПРЕДМЕТОМ НАВЧАЛЬНОЇ ДIЯЛЬНОСТI. Спочатку набуваються знання про принципи роботи з машиною, засвоюються навички роботи оператора. I тiльки пiсля цього, на другому етапi, комп&apos;ютер перетворюється у засiб вирiшення навчальних або професiйних задач, у зброю дiяльностi людини. &lt;BR&gt; Склалося так, що у той час, як американськi, японськi, англiйськi або пiвденнокорейськi школярi i дошкiльники оволодiвали елементарними навичками роботи з найсучаснiшими комп&apos;ютерами, виставленими для вiльного використання не тiльки у шкiльних кабiнетах, але i в дитячих садках та iграшкових магазинах, нашi школярi займалися теорiєю програмування у її, частiше за все, &quot;паперовому&quot;, безкомп&apos;ютерному варiантi, оскiльки в бiльшостi шкiл комп&apos;ютерiв не було (та й сьогоднi гостро не вистачає). За кордоном у масовому порядку в школах готували користувачiв, здатних ввiмкнути комп&apos;ютер, скористатися &quot;меню&quot;, що пропонує тi чи iншi дiї, здiйснити цi дiї, розв&apos;язати за допомогою комп&apos;ютера певнi практичнi задачi, просто погратися.Одним із наслiдків недостатнього забезпечення навчальних закладiв комп&apos;ютерною технiкою є те, що часто вивченням комп&apos;ютера все i завершується, до використання його як засобу справа не доходить. А шкода, адже, на думку сучасних науковцiв, комп&apos;ютер як засiб навчання якiсно змiнює можливостi накопичення та застосування знань кожною людиною, можливостi пiзнаннярамування. Комп&apos;ютер може бути використаний при вивченнi як природничо-математичних, так i гуманiтарних дисциплiн. У навчальному процесi корисними можуть бути електроннi пiдручники, контролюючi програми, довiдники i бази даних навчального призначення, збiрники задач i вправ, комп&apos;ютернi iлюстрацiї та демонстрацiї. &lt;BR&gt; Комп&apos;ютери мають значний вплив на контрольно-оцiннi функцiї навчальної дiяльностi, надають їй характеру гри, сприяють активiзацiї навчально-пiзнавальної дiяльностi тих, хто навчається. Комп&apos;ютери дозволяють досягти якiсно бiльш високого рiвня наочностi навчального матерiалу, значно розширюють можливостi включення рiзноманiтних вправ у педагогiчний процес, а безперервний зворотний зв&apos;язок, пiдкрiплений детально продуманими стимулами навчання, пожвавлює навчальний процес, суттєво пiдвищує iнтерес до освiтнього матерiалу, створює вiдчуття його доступностi, вiри у власнi сили i здiбностi &lt;BR&gt; Комп&apos;ютер може бути з успiхом використаний на всiх етапах процесу навчання - на етапi подання навчальної iнформацiї, засвоєння навчального матерiалу у процесi iнтерактивної взаємодiї з комп&apos;ютером, на етапi повторення та закрiплення засвоєних знань (умiнь, навичок), на етапi поточного та пiдсумкового контролю i самоконтролю, на етапi корекцiї результатiв навчання &lt;BR&gt; На свiтовому ринку наявна така кiлькiсть навчальних програм, що їх не можна перелiчити. Один лише перелiк закордонних фiрм, якi розроблюють цi програми, займає десятки друкованих сторiнок &lt;BR&gt; Розповсюджуючись засобами Internet, електроннi пiдручники (як, до речi, й iншi комп&apos;ютернi засоби навчання) стають доступними для великої кiлькостi людей у рiзних куточках свiту. Отже, завдання педагогiчної науки полягає в тому, щоб визначити i забезпечити умови, за яких використання комп&apos;ютерiв не тiльки не нашкодить досягненню мети виховання, а сприятиме активiзацiї та iнтенсифiкацiї педагогiчного процесу. Освiтнi комп&apos;ютернi програми повиннi в обов&apos;язковому порядку перевiрятися на їх педагогiчну доцiльнiсть, проходити своєрiдну експертизу на моральну бездоганнiсть з урахуванням цiннiсних критерiїв особистiсно-розбудовчої освiти [ 5, с.346]. &lt;BR&gt; &quot;Будь-який засiб : повинен знати своє мiсце : Сумно, коли засiб починає все бiльш активно та самовпевнено впливати i на цiлi, i на змiст, i на методи, i на форми освiтньої системи, поступово посягаючи i на святе святих дiйсно гуманiстичної педагогiки - вищу та незамiнну роль Учителя : тiєї самої Особистостi, яка тiльки й здатна виховати Особистiсть&quot; &lt;BR&gt; У розробцi навчаючих комп&apos;ютерних програм мають брати активну участь педагоги, щоб забезпечити дидактично обгрунтованi вiдповiдностi мiж логiкою роботи машини та логiкою людської навчальної дiяльностi, не приносячи останню в жертву машиннiй логiцi. Така робота розпочалася в останнi роки, але роль педагогiв у процесi складання програм навчального призначення ще недостатня Вирiшення потребує проблема подання на екранi дисплея значного за обсягом навчального тексту. Досвiд показує, що iнформацiя у такому виглядi сприймається досить складно. Той, хто навчається, швидко втомлюється, виникають складностi з поверненням до вже прочитаного, витрачається багато часу на вiдшукання потрiбних фрагментiв тексту &lt;BR&gt; Iнша складнiсть полягає в тому, що засiб (у нашому випадку комп&apos;ютер) є одним з рiвноправних компонентiв дидактичної системи поряд з iншими її елементами: цiлями, змiстом, формами, методами, дiяльнiстю того, хто навчає, i того, хто навчається. Всi цi елементи пов&apos;язанi мiж собою, змiна одного з них зумовлює змiни всiх iнших. Тому встановлення в шкiльному класi або в iнститутськiй аудиторiї комп&apos;ютера є не завершенням комп&apos;ютеризацiї, а початком системної перебудови всiєї технологiї навчання &lt;BR&gt; Вiдношення мiж людиною та комп&apos;ютером - вiдношення мiж суб&apos;єктом i об&apos;єктом. Комп&apos;ютер - це лише iнструмент у руках людини, засiб, а не соцiальний партнер. Негативнi наслiдки переоцiнки можливостей комп&apos;ютера видiляє В.П.Зiнченко, який дослiджував проблему функцiонування людино-машинних систем. Передчасна, так само як i надмiрна, символiзацiя свiту може призвести дитину до втрати нею наївного реалiзму, а дорослого - до втрати предметностi його дiяльностi та усiх її складових, включаючи прийняття рiшення, яке повинно належати людинi i бути вiдповiдальним . I.Ф.Iгнатьєва звертає увагу на те, що суб&apos;єкт перестає бути присутнiм у перетвореннi об&apos;єкта безпосередньо i опиняється немовби поряд iз реальним процесом &lt;BR&gt; Небезпека вiдриву вiд реальностi, неадекватного вiдображення дiйсностi у комп&apos;ютерному навчаннi зростає, оскiльки змiст iнформацiї, що поданий в пiдручнику тiєю чи iншою предметною мовою, повинен бути виражений ще однiєю штучною мовою - мовою програмування. Вiдбувається так би мовити замiщення замiщення, що збiльшує можливiсть отримання тим, хто навчається, формальних знань, якi не наближають до практики, а вiддаляють вiд неї &lt;BR&gt; Останнім часом значного поширення набувають нібито нові, а насправді давно забуті модульні, тестові, рейтингові та інші форми навчального процесу. &lt;P&gt; Зважаючи на ефективність деяких призабутих форм навчання, нагадаємо про деякі з них, стоячи на позиціях сучасних досягнень технічних можливостей. Розглянемо весь навчальний процес в комплексі, підкреслюючи основні напрямки і залишаючи деталі для дискусії. &lt;P&gt; Модульна форма передбачає поділ навчального матеріалу на окремі тематичні блоки, або модулі. Відзначимо деякі характерні риси модульної форми підготовки навчально-методичного матеріалу. &lt;P&gt; По-перше, модульна форма дозволяє викладачам в умовах відсутності підручників готувати навчальний матеріал окремими тематичними модулями, не чекаючи повної готовності всього майбутнього підручника. Модулі у вигляді невеликих брошур можна попередньо розмножувати на комп&apos;ютері, ксероксі, ризографі або будь-якій іншій копіювальній техніці невеликими накладами, постійно вносячи поправки і доповнення. Через певний час із відкоригованих і відшліфованих таким чином модулів можна скласти відповідний підручник і друкувати його більш масовими накладами (якщо в цьому виникне потреба). &lt;P&gt; По-друге, навчальний матеріал модулів у електронному варіанті слід ввести в навчальні комп&apos;ютери загального користування з розрахунку на те, щоб кожен студент за своїм власним бажанням міг користуватись цим матеріалом і навіть отримувати паперові чи електронні копії. &lt;P&gt; По-третє, матеріал цих модулів у електронному варіанті можна виставити на WEB-сторінці мережі Internet, зробивши таким чином крок у напрямку до Асоціації навчальних закладів з дистанційною формою навчання. Кожен студент очної чи заочної форми навчання зможе мати вільний доступ до навчального матеріалу незалежно від часу і відстані, а також можливість спілкування з викладачем чи адміністрацією навчального закладу. &lt;BR&gt; Третя і найбільш цікава складова цієї системи - рейтинговий аналіз. Він дозволяє наочно оцінювати роботу студента не тільки після сесії, але й щоденно на протязі семестру. Не менш важливе і те, що студент сам тепер знає свою підсумкову поточну оцінку, може активно впливати на неї і сесія для нього вже не несе ніяких несподіванок. &lt;P&gt; Студент завжди має можливість підняти свій рейтинг, вийти на перші призові місця і отримати моральне задоволення від власного самоствердження. Серед студентів поступово з&apos;являється дух здорової конкуренції, який спочатку знімає проблему списування один у одного, а потім і користування шпаргалками, що стає з часом непорядним. &lt;P&gt; Знаючи рівень знань кожного студента у відсотках, тобто у загальній для всіх студентів розмірності, можна скласти рейтинг студентів як по окремому предмету, так і по всіх предметах семестру. Користуючись такою методикою, можна складати рейтинги рівня знань студентів не тільки окремої групи, а і всього курсу, факультету або всього навчального закладу. &lt;P&gt; Підсумовуючи сказане, відмітимо, що модульна система з рейтинговою оцінкою знань в мережі Internet спонукає до активної продуктивної праці зі зворотним зв&apos;язком і до творчого пошуку всіх учасників навчального процесу - як студентів, так і викладачів. При цьому відбувається не тільки практична комп&apos;ютеризація навчального процесу, але й знайомство з сучасними комп&apos;ютерними технологіями. &lt;BR&gt; Додав даний реферат студент 18 групи Крупко Микола. &lt;BR&gt; krupko1991@gmail.com</content:encoded>
			<link>https://galanet.at.ua/blog/kompquotjuteri_u_navchalnomu_procesi/2009-12-13-78</link>
			<category>Розробки студентів (2009)</category>
			<dc:creator></dc:creator>
			<guid>https://galanet.at.ua/blog/kompquotjuteri_u_navchalnomu_procesi/2009-12-13-78</guid>
			<pubDate>Sun, 13 Dec 2009 18:58:34 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Аналіз веб ресурсів мережі Інтернет</title>
			<description>&lt;FONT color=&quot;#ff0000&quot;&gt;&lt;STRONG&gt;Реферат не зараховано&lt;/STRONG&gt;&lt;/FONT&gt;</description>
			<content:encoded>Міністерство освіти і науки України
 Уманський державний педагогічний університет ім.П.Тичини 
 інститут природничо-математичної та технологічної освіти 



 

 Реферат
 Аналіз веб ресурсів 
 Мережі Інтернет




 Виконав: студент І курсу 
 12 групи 
 Задорожний Віталій



 Умань 2009
 
Аналіз веб ресурсів мережі інтернет
У Мережі існує велика кількість сервісів. Нас надалі буде цікавити WWW або просто Web (Word-Wide Web-всесвітня павутина). Це самий популярний сервіс Мережі та зручний спосіб роботи з інформацією. Сьогодні існує щонайменше 30 тис. серверів WWW. Саме за рахунок WWW Мережа зростає так стрімко. 
Користуючись нескладним мовою опису, можна складати гіпермедійний документи для їх подальшої публікації в Мережі (під гипермедийным я маю на увазі документ, який може містити всі види інформації - від простого тексту до мультимедійних роликів). Щоб побачити зміст документа так, як його уявляє собі його автор потрібно мати на комп&apos;ютері - клієнті програму перегляду - браузер. 
Розділ 1 
Введення 
INTERNET - глобальна комп&apos;ютерна мережа, що охоплює весь світ. Сьогодні INTERNET має близько 15 мільйонів абонентів у більш ніж 150 країнах світу. Щомісяця розмір мережі збільшується на 7 - 10%. INTERNET - утворює як би ядро, що забезпечує зв&apos;язок різних інформаційних мереж, що належать різним установам в усьому світі, одна з іншою. 
Якщо раніше мережа використовувалася винятково в якості середовища передачі файлів і повідомлень електронної пошти, то сьогодні вирішуються більш складні задачі розподіленого доступу до ресурсів. Близько двох років тому були створені оболонки, що підтримують функції мережного пошуку і доступу до розподілених інформаційних ресурсів, електронним архівам. 
Internet, що служила колись винятково дослідницьким і навчальним групам, чиї інтереси тягнулися аж до доступу до суперкомп&apos;ютерів, стає все більш популярною в діловому світі. 
Компанії спокушають швидкість, дешевий глобальний зв&apos;язок, зручність для проведення спільних робіт, доступні програми, унікальна база даних мережі Internet. Вони розглядають глобальну мережу як доповнення до своїх власних локальних мереж. 
При низькій вартості послуг користувачі можуть одержати доступ до комерційних і некомерційних інформаційних служб США, Канади, Австралії і багатьох європейських країн. В архівах вільного доступу мережі Internet можна знайти інформацію практично по всіх сферах людської діяльності, починаючи з нових наукових відкриттів до прогнозу погоди на завтра. 
Крім того Internet надає унікальні можливості дешевого, надійного і конфіденційного глобального зв&apos;язку по всьому світу. Це виявляється дуже зручним для фірм мають свої філії в усьому світі, транснаціональних корпорацій і структур управління. Звичайно, використання інфраструктури Internet для міжнародного зв&apos;язку обходиться значно дешевше прямого комп&apos;ютерного зв&apos;язку через супутниковий канал або через телефон. 
Електронна пошта - найпоширеніша послуга мережі Internet. В даний час свою адресу електронної пошти мають приблизно 20 мільйонів чоловік. Посилка листа по електронній пошті обходиться значно дешевше посилки звичайного листа. Крім того лист, надісланий по електронній пошті дійде до адресата за кілька годин, у той час як звичайний лист може добиратися до адресата декілька днів, а то і тижнів. В даний час Internet відчуває період підйому, багато в чому завдяки активній підтримці з боку урядів європейських країн і США.
1.Історія мережі INTERNET 
У 1961 році Defence Advanced Research Agensy (DARPA) за завданням міністерства оборони США приступило до проекту по створенню експериментальної мережі передачі пакетів. Ця мережа, названа ARPANET, призначалася спочатку для вивчення методів забезпечення надійного зв&apos;язку між комп&apos;ютерами різних типів. Багато методів передачі даних через модеми були розроблені в ARPANET. Тоді ж були розроблені і протоколи передачі даних у мережі - TCP / IP. TCP / IP - це безліч комунікаційних протоколів, що визначають, як комп&apos;ютери різних типів можуть спілкуватися між собою. 
Експеримент із ARPANET був настільки успішний, що багато організацій захотіли ввійти в неї, з метою використання для щоденної передачі даних. І в 1975 році ARPANET перетворилася з експериментальної мережі в робочу мережу. Відповідальність за адміністрування мережі взяло на себе Defence Communication Agency (DCA), у даний час називане Defence Information Systems Agency (DISA). Але розвиток ARPANET на цьому не зупинилися; Протоколи TCP / IP продовжували розвиватися й удосконалюватися. 
У 1983 році вийшов перший стандарт для протоколів TCP / IP, що ввійшов у Military Standarts (MIL STD), тобто у військові стандарти, і всі, хто працював у мережі, зобов&apos;язані були перейти до цих нових протоколів. Для полегшення цього переходу DARPA звернулася з пропозицією до керівників фірми Berkley Software Design - упровадити протоколи TCP / IP у Berkeley (BSD) UNIX. З цього і почалася спілка UNIX і TCP / IP. 
Через деякий час TCP / IP був адаптований у звичайний, тобто в загальнодоступний стандарт, і термін Internet увійшов у загальне вживання. У 1983 році з ARPANET виділилася MILNET, що стала відноситися до Defence Data Network (DDN) міністерства оборони США. Термін Internet став використовуватися для позначення єдиної мережі: MILNET плюс ARPANET. І хоча в 1991 році ARPANET припинила своє існування, мережа Internet існує, її розміри набагато перевищують початкові, тому що вона об&apos;єднала безліч мереж в усьому світі. Діаграма 1 ілюструє ріст числа хостів, підключених до мережі Internet з 4 комп&apos;ютерів у 1969 році до 3,2 мільйонів в 1994. Хостом в мережі Internet називаються комп&apos;ютери, що працюють в багатозадачного операційній системі (Unix, VMS), що підтримують протоколи TCP &amp;#92; IP і надають користувачам які-небудь мережні послуги. 
2. Що таке Інтернет 
Internet - це велика, розгалужена мережа, що об&apos;єднує комп&apos;ютери, розташовані в найбільш віддалених точках Землі. Оцінити розміри цієї глобальної павутини мереж неможливо. Згідно з деякими джерелами Internet охопила понад 100 країн і об&apos;єднала 50 тис. окремих мереж; до Internet підключено більше п&apos;яти млн. комп&apos;ютерів і зареєстровано більше 30 млн. користувачів! Автори останніх оглядів спробували оцінити розміри мережі, посилаючи запити на сервери. Результати такі: в Internet активно працюють приблизно 22 млн. користувачів, серед них постачальники послуг і абоненти, що використовують такі засоби, як Mosaic, Telnet і FTP2. Конкретні цифри різняться між собою, і це не дивно. Легко потрапити в скруту, коли нові дані про зростання Internet з&apos;являються майже так само швидко, як і нові сервери. Але якщо ми точно не знаємо, яка кількість людей користується Internet, то, принаймні, точно знаємо його історію. У 1985 р. Internet включала в себе приблизно 100 мереж. До 1989 р. їх число збільшилося до 500. У січні 1990 р. було зареєстровано 2218 мереж, пов&apos;язаних між собою. У червні 1991 NSFNIT (National Science Foundation Network Information Center - Центр мережевої інформації Національного наукового фонду США) оцінив кількість мереж на рівні чотирьох тисяч, з тих пір розміри мережі збільшилися більш ніж у десять разів. Якщо екстраполювати ці цифри, виходячи з поточної швидкості росту, то можна очікувати, що до кінця 1999 р. Internet охопить близько 180 млн. чоловік. В даний час темпи росту становлять 100% щорічно. 
Порівняйте ці дані з 150-200 млн. персональних комп&apos;ютерів, встановлених в усьому світі і нам відкриється приголомшлива можливість розвитку мережних комунікацій. Домашні комп&apos;ютери рідко об&apos;єднуються в мережу. Але багато користувачів хотіли б мати доступ до ресурсів Internet і вдома, і на роботі. Рішення проблеми - модем і підключення по телефонній лінії. 
До недавнього часу доступ в Internet був утруднений, але зростання кількості постачальників послуг у мережі помітно змінив ситуацію. Зараз більшість провайдерів надає повний набір послуг Internet. Комерційні мережі, такі як CompuServe і America Online, також надають підключення до Internet. Ще в квітні 1995 р. CompuServe реалізувала доступ до своїх вузлах через PPP (Point-to-Point Protocol-протокол вузол-вузол), з цього моменту телефонний номер CompuServe забезпечував прямий доступ в Internet. До цього часу CompuServe надавала основні послуги Internet, такі як FTP (File Transfer Protocol-протокол передачі файлів) і телеконференції UseNet (дискусії практично на будь-яку тему), які були доступні абонентам через шлюзи. 
America Online також енергійно вступила в бій. Вже маючи досвід в галузі електронної пошти і UseNet, вона швидко почала освоювати ринок послуг World Wide Web. 
Нова гіпертекстова середу, логічно пов&apos;язані між собою дані, часто розташовані на різних континентах, стала найкращою приманкою для нових користувачів Internet. Зростання кількості абонентів World Wide Web відбувається швидше, ніж зростання самої Internet. На сьогоднішній день доступні близько 30 тис. Web-серверів, а число нових Web-сторінок щомісяця збільшується на 20%. Надалі темпи зростання числа користувачів не збираються знижуватися, це справедливо як для комерційних мереж, так і для провайдерів надають доступ в режимі shell (доступ через оболонку UNIX). 
Проводять враження і зміни в методах доступу. В міру зростання інтересу до використання в сеансах Internet графічного інтерфейсу, що дозволяє оперувати випадає, меню і мишкою, провайдери почали знижувати ціни на з&apos;єднання, що дозволяють використовувати дані програми. Ціни на підключення по SLIP (Serial Line Internet Protocol - міжмережевий протокол послідовного каналу) і PPP стали знижуватися, і основна маса користувачів зрозуміли, що можливість застосування тих чи інших інструментальних засобів залежить від того, яким способом вони підключені до мережі. Сьогодні обидва методи доступу існують в Internet «на рівних», а програми з графічним інтерфейсом стають все більш популярними. 
3. Застосування Інтернету 
Нам не треба знати тонкощі функціонування TCP / IP. Як побачимо далі, працювати з одними програмами Internet зовсім не важко. 
Користувачі, що працюють з електронними дошками оголошень (BBC) і комерційними діалоговими службами, звикли отримувати від своїх постачальників певний набір послуг; Internet надає їх по-своєму через протоколи TCP / IP. Нижче розглянемо, як Internet реалізує ці основні функції.
3.1 Електронна пошта 
Електронна пошта - найбільш проста і найчастіше сама корисна. Багато користувачів Internet мають справу виключно з електронною поштою, і все одно вважають її безцінним ресурсом. Ви можете відправляти повідомлення одному або декільком людям, пересилати текстові файли, одержувати інформацію від автоматизованих комп&apos;ютерних програм і т.д. Незважаючи на те, що ніхто не відмовиться мати повний доступ до Internet, бувають випадки, коли для задоволення самих насущних інформаційних потреб цілком вистачає однієї електронної пошти. 
Не так давно шлюзи для електронної пошти були єдиною формою доступу до Internet, надають великим комерційними діалоговими системами. У ті дні багатьма опанувала захоплююча ідея: працювати з Internet через електронну пошту. 
Виконання цього завдання дозволило б отримувати реальні мережеві послуги, включаючи роботу з WAIS, Gopher і World Wide Web, не маючи нічого, крім поштової скриньки. 
Але не можна недооцінювати електронну пошту у своїй простій формі; це засіб для обміну повідомленнями чи використання списків поштового розсилання для людей, що цікавляться загальною тематикою. Якщо використовувати електронну пошту щоденно, листуючись із людьми, що живуть на сусідній вулиці або іншій півкулі, то через місяць або два ви будете здивовані, як же ви раніше так довго могли обходитися без неї. За іронією долі на початку існування ARPANET електронна пошта вважалася незначним додатком до тих можливостей, які надавала мережа. Ніхто не очікував виникнення величезного потоку інформації, що з&apos;явився в той період, коли вчені стали обмінюватися своїми ідеями з територіально відокремленими колегами. Сьогодні наявність електронної пошти сприймається як щось само собою зрозуміле усіма - від невеликих компаній з офісними мережами до гігантських корпорацій, які мають свої відділення по всьому світу. Таким же стрімким був ріст електронної пошти в комерційних мережах, багато абонентів яких користуються тільки цією послугою. 
3.2 Передача файлів 
Переміщення файлів між комп&apos;ютерами - одна з найкращих можливостей, які ми отримали завдяки мережної революції. Якщо ви можете відшукати щось корисне, і якщо це, як тисячі комп&apos;ютерних файлів в Internet, - загальнодоступна інформація, то ви можете скопіювати це на ваш комп&apos;ютер. Засіб, завдяки якому став можливий цей процес, називається протоколом передачі файлів (file transfer protocol), або FTP. Доступ до загальнодоступних матеріалами здійснюється через процедуру під назвою анонімний FTP. Ця процедура дозволяє вам реєструватися на віддалених комп&apos;ютерах і використовувати джерела інформації в каталогах, відкритих для загального доступу адміністраторами систем. 
Пошук програм в Internet за допомогою FTP - непросте завдання. Замість того, щоб запитати каталог всіх файлів об&apos;єднаної бібліотеки, як це відбувається в America Online, ви зустрічаєтеся з тисячами комп&apos;ютерних архівів, що пропонують програми і текстові файли. Щоб легко знаходити інформацію потрібно використовувати інструменти пошуку. З їх допомогою ми зможемо знаходити програми, потім з використанням FTP завантажувати їх у власний комп&apos;ютер. 
3.3 Видалення доступ 
Віддалений доступ інакше називаний Telnet, забезпечує можливість підключатися до віддаленого комп&apos;ютера і працювати з ним у інтерактивному режимі. І тут Internet відкриває двері у всесвітнє комп&apos;ютерне середовище з безліччю комп&apos;ютерів, що пропонують програми, бази даних та інші ресурси, які ми можемо переглядати чи використовувати в роботі. 
Використовуючи Telnet, ми можемо відвідувати бібліотечні каталоги далеких університетів, шукати інформацію про що завгодно - від утворення далеких галактик до рецептів картопляного супу, переглядати рішення Верховного Суду чи тексти популярних пісень. Весь цей час віддалений комп&apos;ютер буде відгукуватися на команди, а власний комп&apos;ютер працювати як термінал. У багатьох випадках системи на базі меню, встановлені на віддалених машинах, роблять інтерактивний сеанс роботи інтуїтивно зрозумілим, але різні системи розрізняються між собою як зовнішнім оформленням, так і зручністю в роботі.
3.4 Як рухаються дані - середа передачі 
Легко уявити собі комп&apos;ютерну мережу в такому вигляді, як ми могли б побачити її в діловому закладі: комп&apos;ютери з&apos;єднані кабелями, передаючи інформацію туди і назад, у той час як користувачі працюють із клавіатурою. Однак з&apos;єднання в Internet не можна розглядати тільки як мережа проводів або волоконно-оптичних ліній. Оцифровані дані пересилаються через спеціальні апаратні пристрої, які називаються маршрутизаторами, які з&apos;єднують мережі і за допомогою складних алгоритмів вибирають найкращі маршрути для мережевого трафіку. 
Як рухаються пакети даних? Іноді вони передаються по телефонних лініях: комутованих або виділеним, іноді по супутниковому зв&apos;язку. Інформація може також передаватися за допомогою мікрохвильової радіопередачі, волоконно-оптичних кабельних з&apos;єднань і навіть з так званої пакетної радіозв&apos;язку. Розглянемо кожну можливість. 
3.5 комутовані лінії 
Телефонна лінія у вас вдома - це комутована лінія; з&apos;єднання виробляється, коли ви набрали номер, і обривається, коли ви вішаєте трубку. Між двома мережами перед початком сеансу передачі даних також може бути встановлено комутоване з&apos;єднання, а по закінченні цієї передачі - роз&apos;єднане. Знижується вартість міжміського та міжнародного зв&apos;язку робить такий варіант можливим для тих, хто працює з невеликими локальними мережами. Можна подзвонити на вузол Internet і, використовуючи тільки комутовані з&apos;єднання, отримати доступ до послуг Internet навіть в режимі інтерактивного IP-вузла. 
3.6 орендовані лінії 
Орендовані лінії працюють по-іншому. Вони встановлюють постійне з&apos;єднання, що завжди дозволяє передати потік інформації між вузлами; орендовані лінії часто називають виділеними лініями. Виділені лінії, призначені для передачі цифрових даних, розрізняються за швидкістю - від 2,5 Кбіт / с до 45 Мбіт / с. Лінія Т1 забезпечує швидкість передачі 1,544 Мбіт / с. Лінія зв&apos;язку Т3 працює набагато швидше, передаючи дані зі швидкістю 45 Мбіт / с, а технологія ОСЗ піднімає цей рівень до 155 Мбіт / с. 
3.7 Мікрохвильова зв&apos;язок 
Мікрохвильове устаткування дозволяє з&apos;єднувати мережі без проводів, переправляючи дані за допомогою передавача на прийомну антену місця призначення. Між двома пунктами стоять репітери (повторювачі), завдання яких прийняти сигнал, підсилити його і передати на наступну станцію. Гранична відстань між станціями може мінятися залежно від ландшафту, тому що мікрохвильова зв&apos;язок діє в середовищі прямої видимості. 
4. Послуги надані мережею 
Всі послуги надані мережею Internet можна умовно поділити на дві категорії: обмін інформацією між абонентами мережі і використання баз даних мережі. 
До числа послуг зв&apos;язку між абонентами належать. 
Telnet - віддалений доступ. Дає можливість абоненту працювати на будь-який ЕОМ мережі Internet як на своїй власній. Тобто запускати програми, змінювати режим роботи і т.д. 
FTP (File Transfer Protocol) - протокол передачі файлів. Дає можливість абоненту обмінюватися двійковими і текстовими файлами з будь-яким комп&apos;ютером мережі. Встановивши зв&apos;язок з віддаленим комп&apos;ютером, користувач може скопіювати файл із віддаленого комп&apos;ютера на свій або скопіювати файл зі свого комп&apos;ютера на віддалений. 
NFS (Network File System) - розподілена файлова система. Дає можливість абоненту користуватися файловою системою віддаленого комп&apos;ютера, як своєї власної. 
Електронна пошта - обмін поштовими повідомленнями з будь-яким абонентом мережі Internet. Існує можливість відправлення як текстових, так і двійкових файлів. На розмір поштового повідомлення в мережі Internet накладається наступне обмеження - розмір поштового повідомлення не повинен перевищувати 64 кілобайт. 
Новини - одержання мережних новин і електронних дощок оголошень мережі і можливість розміщення інформації на дошки оголошень мережі. Електронні дошки оголошень мережі Internet формуються по тематиці. Користувач може за своїм вибором підписатися на будь-які групи новин. 
Rsh (Remote Shell) - віддалений доступ. Аналог Telnet, але працює тільки в тому випадку, якщо на віддаленому комп&apos;ютері стоїть ОС UNIX. 
Rexec (Remote Execution) - виконання однієї команди на віддаленій UNIX-машині. 
Lpr - мережний друк. Відправлення файлу на друк на віддаленому (мережному) принтері. 
Lpq - мережний друк. Показує файли що стоять в черзі на друк на мережному принтері. 
Ping - перевірка доступності віддаленої ЕОМ по мережі. 
Talk - дає можливість відкриття &quot;розмови&quot; з користувачем віддаленої ЕОМ. При цьому на екрані одночасно видно текст, що вводиться і відповідь віддаленого користувача. 
Iptunnel - дає можливість доступу до сервера ЛВС NetWare з яким немає безпосереднього зв&apos;язку по ЛВС, а є лише зв&apos;язок по мережі Internet. 
Whois - адресна книга мережі Internet. За запитом абонент може одержати інформацію про приналежність віддаленого комп&apos;ютера, про користувачів. 
Finger - одержання інформації про користувачів віддаленого комп&apos;ютера. 
Крім перерахованих вище послуг, мережа Internet надає також наступні специфічні послуги. 
Webster - мережна версія тлумачного словника англійської мови. 
Факс-сервіс - дає можливість користувачу відправляти повідомлення по зв&apos;язку факсиміле, користуючись факс-сервером мережі. 
Електронний перекладач - робить переклад надісланого на нього тексту з однієї мови на іншу. Звернення до електронних перекладачів відбувається за допомогою електронної пошти. 
Шлюзи - дають можливість абоненту відправляти повідомлення в мережі, не працюють із протоколами TCP &amp;#92; IP (Fido, Goldnet, AT50). 
До систем автоматизованого пошуку інформації в мережі Internet належать наступні системи. 
Gopher - найбільше широко поширений засіб пошуку інформації в мережі Internet, що дозволяє знаходити інформацію за ключовими словами та фразами. Робота із системою Gopher нагадує перегляд змісту, при цьому користувачеві пропонується пройти крізь ряд вкладених меню і вибрати потрібну тему. У Internet у даний час понад 2000 Gopher-систем, частина з яких є вузькоспеціалізованої, а частина містить більш різнобічну інформацію. 
Gopher дозволяє одержати інформацію без вказівки імен і адрес авторів, завдяки чому користувач не витрачає багато часу і нервів. Він просто повідомить системі Gopher, що саме йому потрібно, і система знаходить відповідні дані. Gopher-серверів понад дві тисячі, тому з їх допомогою не завжди просто знайти необхідну інформацію. У випадку виниклих утруднень можна скористатися службою VERONICA. VERONICA здійснює пошук більш ніж у 500 системах Gopher, звільняючи користувача від необхідності переглядати їх вручну. 
WAIS - ще більш потужний засіб одержання інформації, чим Gopher, оскільки воно здійснює пошук ключових слів у всіх текстах документів. Запити посилаються в WAIS на спрощеній англійській мові. Це значно легше, ніж формулювати їх на мові алгебри логіки, і це робить WAIS більш привабливою для користувачів-непрофесіоналів. 
При роботі з WAIS користувачам не потрібно витрачати багато часу, щоб знайти необхідні їм матеріали. 
У мережі Internet існує більш 200 WAIS - бібліотек. Але оскільки інформація представляється переважно співробітниками академічних організацій на добровільних засадах, велика частина матеріалів відноситься до області досліджень і комп&apos;ютерних наук. 
WWW - система для роботи з гіпертекстом. Потенційно вона є найбільш потужним засобом пошуку. Гіпертекст з&apos;єднує різні документи на основі заздалегідь заданого набору слів. Наприклад, коли в тексті зустрічається нове слово або поняття, система, що працює з гіпертекстом, дає можливість перейти до іншого документу, у якому це слово або поняття розглядається більш докладно. 
WWW часто використовується в якості інтерфейсу до баз даних WAIS, але відсутність гіпертекстових зв&apos;язків обмежує можливості WWW до простого перегляду, як у Gopher. 
Користувач із своєї сторони може задіяти можливість WWW працювати з гіпертекстом для зв&apos;язку між своїми даними і даними WAIS і WWW таким чином, щоб власні записи користувача як би інтегрувалися в інформацію для загального доступу. Насправді цього, звичайно, не відбувається, але сприймається саме так. 
WWW - це відносно нова система. Встановлено декілька демонстраційних серверів, у тому числі Vatican Exibit у бібліотеці Конгресу США і мультфільм про погоду &quot;Витки супутника&quot; у Мічиганському державному університеті. У якості демонстраційних також працюють сервери into.funet.fi (Фінляндія); into.cern.ch. (Швейцарія) і eies2.njit.edu (США). 
Практично всі послуги мережі побудовані на принципі клієнт-сервер. Сервером у мережі Internet називається комп&apos;ютер здатний надавати клієнтам (у міру приходу від них запитів) деякі мережні послуги. Взаємодія клієнт-сервер будується звичайно в такий спосіб. По приходу запитів від клієнтів сервер запускає різні програми надання мережних послуг. В міру виконання запущених програм сервер відповідає на запити клієнтів. 
Все програмне забезпечення мережі також можна поділити на клієнтське і серверне. При цьому програмне забезпечення серверу займається наданням мережних послуг, а клієнтське програмне забезпечення забезпечує передачу запитів серверу й одержання відповідей від нього.
5. Глобальні гіпертекстові структури: WWW 
World Wide Web - `` Всесвітня павутина&apos;&apos;. (Коротше: Web чи W3) 
Гіпертекст - текст зі вставленими в нього словами (командами) розмітки, що посилаються на інші місця цього тексту, інші документи, картинки і т.д. У час читання такого тексту (у відповідній програмі, його обробної і виконує відповідні посилання чи дії) ви бачите підсвічені (виділені) у тексті слова. Якщо наїхати на них курсором і натиснути клавішу або на кнопку (око) мишки, то висвітиться те, на що посилався це слово, наприклад, інший параграф тієї ж глави цього ж тексту. У WWW по ключових словах можна потрапити в зовсім інший текст з іншого документа, увійти в яку-небудь програму, зробити яку-небудь дію і т.д. У Internet у контексті WWW можна одержувати доступ до чого завгодно, до telnet, e-mail, ftp, Gopher, WAIS, Archie, USENET News і т.п. У WWW можна посилатися на дані на інших машинах у будь-якому місці мережі, тоді при активації цього посилання ці дані автоматично передадуться на вихідну машину і ви побачите на екрані текст, дані, картинку, а якщо провести в життя ідею мультимедіа, то і звук почуєте, музику, мову. Це злегка нагадує Gopher, але фактично це принципово інше і нове. У Gopher мається тверда структура меню, за який ви рухаєтеся, як вам завгодно. Ця структура не залежить від того, що ви робите, який документ використовуєте і т.д. У WWW ви рухаєтеся по документу, який може мати яку завгодно гіпертекстове структуру. Ви самі можете організувати структури меню в гіпертекст. Маючи редактор гіпертекстів, ви можете створити будь-яку структуру робочого середовища, включаючи документацію, файли, дані, картини, програмне забезпечення і т.д., і це не буде нове програмне забезпечення, а просто гіпертекст. На жаль, створення гіпертекстових редакторів з людським обличчям (дружнім інтерфейсом, відладчиком і т.д.) завдання не з простих і ще не вирішена. 
Так як «читати» гіпертекст приємніше (і взагалі має сенс) у тому випадку, коли не виникає затримок при активації посилань (підкачування тексту з іншого сервера чи просто із сервера, але по місцевій мережевої лінії, пересилання зображень, баз даних і т.д .), то WWW слід встановлювати на швидкі лінії. На повільних лініях використання WWW перетвориться на суцільну муку, чекання, зависання, всю красу і сам зміст губляться. Також нераціонально працювати, наприклад, по telnet в WWW на дуже далеко розташованій машині, - це влетить вам у добру копієчку. Саме тому хочеться мати такий сервер у себе в країні, хоча б один. 
6. Доступ в Інтернет 
Доступ у Internet, звичайно, одержують через постачальників послуг (service provider). Постачальники ці продають різні види послуг, кожний з них має свої переваги і недоліки. Так само як і при покупці садової тачки (в оригіналі - автомобіля) ви вирішуєте, якими якостями повинна вона володіти, скільки ви за неї можете собі дозволити заплатити, і, виходячи з цього, вибираєте відповідний варіант із пропонованого безлічі. 
Але перед тим, як почати діяти в цьому напрямку, тобто добувати список постачальників Internet, читати і вибирати, зв&apos;язуватися з ними, з&apos;ясуйте, а не чи маєте ви вже доступу в Internet, самі того не відаючи. Таке цілком може мати місце - у Росії не так часто, у США не так вже й рідко. Якщо ваша організація чи установа (інститут, компанія) уже має доступ в Internet, то навряд чи ви зможете одержати персональний доступ у мережу кращий, ніж ваша організація. 
Іншими словами, якщо ви вже маєте доступ в Internet, вам не треба буде платити грошей зі своєї кишені, не треба буде метушитися навколо постачальників послуг і т.д., вам просто треба буде навчитися користуватися тим, що ви вже маєте. 
Якщо ваша організація поки не має доступу в Internet, або взагалі-то має, але, от біда, не ваш підрозділ (лабораторія, відділ, факультет), вам просто варто поспостерігати і прикинути, скільки ще потенційних користувачів є серед ваших товаришів по службі, можливо, поговорити з ними і заручитися підтримкою, скласти пропозицію і / або подати вимогу вищому керівництву. 
Є (хоча це зустрічається, на жаль, поки дуже рідко) ще можливості отримати доступ в Internet не через її прямих розповсюджувачів, без зайвих витрат. 
Перший - пошукайте в публічних бібліотеках: деякі (центральні) мають службу, яку називають Freenet - вільна (безкоштовна) мережа. Це інформаційна система, заснована відповідним співтовариством, що звичайно має модемний доступ до Internet по телефону. 
Другий шлях корисний для молодих людей, що проживають у країнах Заходу, або в центральних містах у нас. Стати студентом, вступите в західний чи організований у нас же в Росії разом із Заходом університет чи коледж. І виберіть відповідну спеціальність чи запишіться на курси, які дозволять вам добратися до заповітного комп&apos;ютера, що має доступ в Internet. Наприклад, навчіться плести постоли - уже потім вам буде чим розважитися, коли у вас від безупинної роботи в мережі поїде дах. І коли ви навчитеся, у вас буде ще один довід начальству на користь надання доступу в Internet: мережі як повітря необхідна база даних з інструкціями з плетіння личаків, без них вони як без рук. Такий внесок керівництво не зможе не оцінити по достоїнству. 
7. Пошук інформації в Інтернеті 
Основне завдання Internet - надання необхідної інформації. Щоб знайти потрібну інформацію необхідно знати адреса Web-сторінки, на якій ця інформація знаходиться. 
Краще за все шукати в Мережі необхідну інформацію за допомогою пошукових систем. Пошукова система являє собою спеціалізований Web-вузол. Пошукові системи класифікують за методами пошуку. 
Пошукові каталоги призначені для пошуку по темам. Зазвичай вони побудовані за ієрархічним принципом, тобто кожен крок пошуку це вибір підрозділу з більш конкретною тематикою шуканої інформації. На нижньому рівні пошуку користувач отримує відносно невеликий список посилань на шукану інформацію. 
Пошуковий індекс забезпечує пошук за заданими ключовими словами. Зазвичай ключові слова вводяться під час заповнення спеціальної форми пошуку, після чого натискається кнопка Пошук. В результаті пошуку формується набір гіперпосилань на Web-сторінки, який містить указані терміни. Звичайно пошукові індекси видають величезну кількість потрібних сторінок. 
У цьому списку представлені посилання на різноманітні Web-сторінки, причому посилання розташовуються за ступенем убування зустрінутих на даних сторінках слів, що співпадають з ключовими словами. При перегляді списку необхідно вибрати ті сторінки, які потрібно переглянути. Деякі системи складають список посилань за ступенем свіжості сторінок, інші ж - за ступенем імовірності того, що дані сторінки виявляться шуканими. Обчислення ймовірності грунтується на даних про те, як скоро на сторінці зустрічається шукане слово. Першими в такому списку йдуть посилання на ті сторінки, у яких ключові слова зустрічаються вже в назві. 
Пошукові каталоги надають доступ до меншого кількості сторінок, ніж пошукові індекси, але вони точніше вказують на основні ресурси Мережі. Тому при первинному пошуку інформації доцільно використовувати пошукові каталоги. А кваліфікованим користувачам Internet більш корисні пошукові індекси. Вони дозволяють розшукати маловідомі і вузькоспеціалізовані ресурси. 
Багато сучасних пошукові системи поєднують в собі обидва зазначених методу. 
Програма Internet Explorer 5.0 має спеціальні засоби організації пошуку без явного звернення до пошукових систем. Можна отримати доступ до однієї з відомих пошукових систем, просто клацнувши на кнопці Пошук браузер Internet Explorer. 
Якщо в Internet Explorer клацнути по кнопці Пошук, ліворуч з&apos;явиться вікно пошуку. Далі можна набрати ключові слова для пошуку і вибрати пошукову систему. Результати пошуку будуть відображені в правій частині вікна браузера. Якщо вибрати одне з посилань, то в правому вікні з&apos;явиться вміст вибраної сторінки. Щоб приховати вікно пошуку, необхідно натиснути на кнопці Пошук ще раз. 
При роботі з Internet Ехр1orer можна проводити пошук прямо в полі Адреса. Для цього в адресному рядку вводиться слово або фраза для пошуку. Під адресним рядком відкриється вікно зі словом Пошук: і шуканої фразою. 
Internet Explorer почне пошук з використанням заздалегідь визначеної системи пошуку; при цьому кнопка Пошук на панелі інструментів натисне сама. 
Можна здійснити пошук натиснувши кнопку Пуск і вибравши опцію меню Знайти, а потім в Інтернеті. Вікно Internet Explorer відкриється саме з уже натиснутою кнопкою Пошук. 
Якщо вдалося знайти те, що шукали, але все ж таки не зовсім те, то в цьому випадку стане в нагоді механізм пов&apos;язаних посилань. Для будь-якої Web-сторінки можна переглянути список посилань, які мають до неї відношення, можливо, серед них виявиться саме те, що потрібно. Щоб переглянути пов&apos;язані посилання, потрібно зробити наступне. Необхідно вибрати в меню Сервіс команду Показати пов&apos;язані посилання. 
Після цього на панелі інструментів натиснути кнопку Пошук, і в лівій частині екрана повниться вікно, що містить список посилань, пов&apos;язаних з цією сторінкою. Потрібно клацнути на одній з посилань, і переглянути в правому вікні відповідну Web-сторінку. Щоб приховати вікно пошуку, необхідно натиснути ще раз на кнопці Пошук.
8.Словарь термінів 
8.1 Російські терміни 
Драйвер - завантажується в оперативну пам&apos;ять програма, що керує обміном даними між прикладними процесами і зовнішніми пристроями. 
Гіпертекст - документ, що має зв&apos;язки з іншими документами через систему виділених слів (посилань). Гіпертекст з&apos;єднує різні документи на основі заздалегідь заданого набору слів. Наприклад, коли в тексті зустрічається нове слово або поняття, система, що працює з гіпертекстом, дає можливість перейти до іншого документу, у якому це слово або поняття розглядається більш докладно. 
ЛОМ - локальна обчислювальна мережа. 
Маршрутизатор (router) - комп&apos;ютер мережі, що займається маршрутизацією пакетів у мережі, тобто вибором найкоротшого маршруту проходження пакетів по мережі. 
Модем - пристрій перетворює цифрові сигнали в аналогову форму і назад. Використовується для передачі інформації між комп&apos;ютерами по аналогових лініях зв&apos;язку. 
НЖМД - накопичувачі на жорсткому магнітному диску. 
Протокол - сукупність правил і угод, що регламентують формат і процедуру між двома або кількома незалежними пристроями або процесами. Стандартні протоколи дозволяють связиватся між собою комп&apos;ютерів різних типів, які працюють у різних операційних системах. 
Ресурс - логічна або фізична частина системи, яка може бути виділена користувачеві або процесу. 
Сервер - комп&apos;ютер в мережі, що надає свої послуги іншим, тобто виконує певні функції за запитами інших. 
Вузол - комп&apos;ютер в мережі, що виконує основні мережеві функції (обслуговування мережі, передача повідомлень і т.п.). 
Хост - мережна робоча машина; головна ЕОМ. Мережний комп&apos;ютер, який крім мережевих функцій (обслуговування мережі, передача повідомлень) виконує власні завдання (програми, розрахунки, обчислення). 
Шлюз - станцію зв&apos;язку із зовнішньою або іншою мережею. Може забезпечувати зв&apos;язок несумісних мереж, а також взаємодія несумісних додатків в рамках однієї мережі. 
Електронна пошта - обмін поштовими повідомленнями з будь-яким абонентом мережі Internet. 
8.2 Англійські терміни 
Archie - архів. Система для визначення місцезнаходження файлів у публічних архівах мережі Internet. 
ARP (Address Resolution Protocol) - протокол визначення адреси, перетворює адреса комп&apos;ютера в мережі Internet в його фізичну адресу. 
ARPA (Advanced Research Projects Agency) - бюро проектів передових досліджень міністерства оборони США. 
ARPANET - експерементальної мережа, яка працювала в сімдесяті роки, на якій перевірялися теоретична база та програмне забезпечення, покладені в основу Internet. В даний час не існує. 
Bps (bit per second) - біт в секунду. Одиниця вимірювання пропускної здатності лінії зв&apos;язку. Пропускна здатність лінії зв&apos;язку визначається кількістю інформації, що передається по лінії за одиницю часу. 
Cisco - маршрутизатор, розроблений фірмою Cisco-Systems. 
DNS (Domain Name System) - доменна система імен. розподілена система баз даних для перекладу імен комп&apos;ютерів у мережі Internet в їх IP-адреси. 
Ethernet - тип локальної мережі. Хороша різноманітністю типів проводів для з&apos;єднань, що забезпечують пропускні спроможності від 2 до 10 мільйонів bps (2-10 Mbps). Досить часто комп&apos;ютери, що використовують протоколи TCP / IP, через Ethernet приєднуються до Internet. 
FTP (File Transfer Protocol) - протокол передачі файлів. 
-протокол, що визначає правила пересилання файлів з одного комп&apos;ютера на інший. 
-прикладна програма, що забезпечує пересилку файлів згідно з цим протоколом. 
FAQ (Frequently Asked Qustions) - часто ставляться. Розділ публічних архівів мережі Internet в якому зберігається інформація для &quot;початківців&quot; користувачів мережевої інфраструктури. 
Gopher - інтерактивна оболонка для пошуку, приєднання і використання ресурсів і можливостей Internet. Інтерфейс з користувачем здійснено через систему меню. 
HTML (Hypertext Markup Language) - мова для написання гіпертекстових документів. Основна особливість - наявність гіпертекстових зв&apos;язків між документами що знаходяться в різних архівах мережі; завдяки цим зв&apos;язкам можна безпосередньо під час перегляду одного документа переходити до інших документів. 
Internet - глобальна комп&apos;ютерна мережа. 
internet - технологія мережевої взаємодії між комп&apos;ютерами різних типів. 
IP (Internet Protocol) - протокол міжмережевої взаємодії, найважливіший з протоколів мережі Internet, забезпечує маршрутизацію пакетів у мережі. 
IР-адреса - унікальний 32-бітний адреса кожного комп&apos;ютера в мережі Internet. 
Iptunnel - одна із прикладних програм мережі Internet. Дає можливість доступу до сервера ЛВС NetWare з яким немає безпосереднього зв&apos;язку по ЛВС, а є лише зв&apos;язок по мережі Internet. 
Lpr - мережний друк. Команда відправки файлу на друк на віддаленому принтері. 
Lpq - мережний друк. Показує файли що стоять в черзі</content:encoded>
			<link>https://galanet.at.ua/blog/analiz_veb_resursiv_merezhi_internet/2009-12-12-74</link>
			<category>Розробки студентів (2009)</category>
			<dc:creator>FINT</dc:creator>
			<guid>https://galanet.at.ua/blog/analiz_veb_resursiv_merezhi_internet/2009-12-12-74</guid>
			<pubDate>Sat, 12 Dec 2009 15:13:45 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Кишенькові комп&apos;ютери</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;span style=&quot;color: rgb(0, 100, 0);&quot;&gt;Реферат зараховано&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;div align=&quot;justify&quot;&gt;&lt;div align=&quot;center&quot;&gt;&lt;div align=&quot;justify&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 10pt;&quot;&gt;&lt;b&gt;Кишеньковий персональний комп&apos;ютер (КПК)&lt;/b&gt; – це портативний обчислювальний пристрій, що має широкі функціональні можливості. &lt;/span&gt;&lt;br&gt;&lt;/div&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 10pt;&quot;&gt;&lt;/span&gt;&lt;/div&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 10pt;&quot;&gt;&lt;br&gt;Для позначення цього пристрою в українській мові використовують абревіатуру КПК, в англійській мові &lt;b&gt;PDA &lt;/b&gt;від англійського «Personal Digital Assistant», що в перекладі означає особистий цифровий секретар або асистент. КПК часто називають надолонником (англ. handheld). Така назва пов’язана з тим, що пристрій має невеликі розміри – як людська долоня. &lt;br&gt;&lt;br&gt;Вперше про КПК заговорили 7 січня 1992 року на виставці комп’ютерної побутової техніки в Лас Вегасі. &lt;br&gt;&lt;br&gt;Історію розвитку КПК та його еволюцію можна зобразити у вигляді такої схеми (табл.1) &lt;/span&gt;&lt;/div&gt;
&lt;div&gt;&amp;nbsp;&lt;/div&gt;
&lt;div align=&quot;right&quot;&gt;&lt;i&gt;&lt;b&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 10pt;&quot;&gt;&lt;strong&gt;Таблиця &lt;/strong&gt;&lt;/span&gt;&lt;/b&gt;&lt;b&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 10pt;&quot;&gt;&lt;strong&gt;1&lt;/strong&gt;&lt;/span&gt;&lt;/b&gt;&lt;/i&gt;&lt;/div&gt;
&lt;div align=&quot;center&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 10pt;&quot;&gt;&lt;b&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 10pt;&quot;&gt;Еволюція КПК в малюнках&lt;/span&gt;&lt;/b&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt; &lt;/span&gt;&lt;/div&gt;
&lt;div align=&quot;center&quot;&gt;
&lt;table style=&quot;width: 100%; border-collapse: collapse;&quot;&gt;
&lt;tbody&gt;
&lt;tr&gt;
&lt;td&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 8pt;&quot;&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;a href=&quot;http://galanet.at.ua/_bl/0/02475489.jpg&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;&quot; src=&quot;http://galanet.at.ua/_bl/0/s02475489.jpg&quot; align=&quot;&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;/span&gt;&lt;/td&gt;
&lt;td&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 8pt;&quot;&gt;&lt;!--IMG2--&gt;&lt;a href=&quot;http://galanet.at.ua/_bl/0/62041781.jpg&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;&quot; src=&quot;http://galanet.at.ua/_bl/0/s62041781.jpg&quot; align=&quot;&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG2--&gt;&lt;/span&gt;&lt;/td&gt;
&lt;td&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 8pt;&quot;&gt;&lt;!--IMG3--&gt;&lt;a href=&quot;http://galanet.at.ua/_bl/0/31509061.jpg&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;&quot; src=&quot;http://galanet.at.ua/_bl/0/s31509061.jpg&quot; align=&quot;&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG3--&gt;&lt;/span&gt;&lt;/td&gt;
&lt;td&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 8pt;&quot;&gt;&lt;!--IMG4--&gt;&lt;a href=&quot;http://galanet.at.ua/_bl/0/63489682.jpg&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;&quot; src=&quot;http://galanet.at.ua/_bl/0/s63489682.jpg&quot; align=&quot;&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG4--&gt;&lt;/span&gt;&lt;/td&gt;
&lt;td&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 8pt;&quot;&gt;&lt;!--IMG5--&gt;&lt;a href=&quot;http://galanet.at.ua/_bl/0/64442068.jpg&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;&quot; src=&quot;http://galanet.at.ua/_bl/0/s64442068.jpg&quot; align=&quot;&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG5--&gt;&lt;/span&gt;&lt;/td&gt;
&lt;td&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 8pt;&quot;&gt;&lt;!--IMG6--&gt;&lt;a href=&quot;http://galanet.at.ua/_bl/0/23537015.gif&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;&quot; src=&quot;http://galanet.at.ua/_bl/0/s23537015.jpg&quot; align=&quot;&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG6--&gt;&lt;/span&gt;&lt;/td&gt;
&lt;td&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 8pt;&quot;&gt;&lt;!--IMG7--&gt;&lt;a href=&quot;http://galanet.at.ua/_bl/0/38733229.jpg&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Натисніть для перегляду в повному розмірі...&quot;&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;&quot; src=&quot;http://galanet.at.ua/_bl/0/s38733229.jpg&quot; align=&quot;&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;!--IMG7--&gt;&lt;/span&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;
&lt;td&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 8pt;&quot;&gt;1992&lt;/span&gt;&lt;/td&gt;
&lt;td&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 8pt;&quot;&gt;1993&lt;/span&gt;&lt;/td&gt;
&lt;td&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 8pt;&quot;&gt;1994&lt;/span&gt;&lt;/td&gt;
&lt;td&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 8pt;&quot;&gt;1996&lt;/span&gt;&lt;/td&gt;
&lt;td&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 8pt;&quot;&gt;1996&lt;/span&gt;&lt;/td&gt;
&lt;td&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 8pt;&quot;&gt;1998&lt;/span&gt;&lt;/td&gt;
&lt;td&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 8pt;&quot;&gt;2004&lt;/span&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;/tbody&gt;&lt;/table&gt;&lt;br&gt;&lt;/div&gt;
&lt;div align=&quot;justify&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 10pt;&quot;&gt;КПК можна використовувати для виконання багатьох повсякденних комп’ютерних операцій, зокрема однією з найголовніших функцій будь якого КПК є функція &lt;i&gt;&lt;b&gt;читання&lt;/b&gt;&lt;/i&gt;. Читати можна будь-які текстові документи – книги, довідкових тексти, словники, енциклопедії. &lt;br&gt;&lt;br&gt;При підключенні КПК до мережі Інтернет можна переглядати веб-сторіки, перевіряти електронну пошту. &lt;br&gt;&lt;br&gt;Вбудована система GPS (глобальна система позиціювання) дає змогу використовувати КПК як карту місцевості, за допомогою якого можна подорожувати та планувати маршрути. &lt;br&gt;&lt;br&gt;До КПК можна заносити різноманітні записи: пам&apos;ятки, нагадування, контактні відомості, списки, бази даних. &lt;br&gt;&lt;br&gt;КПК може виконувати функції звукового програвача та диктофона. &lt;br&gt;&lt;br&gt;Можна також здійснювати записи від руки, якщо необхідно швидко записати і занотувати будь-які відомості. Це можна здійснити за допомогою електронної ручки – стилуса. &lt;br&gt;&lt;br&gt;Використання КПК дає можливість користувачу здійснювати набір тексту за допомогою екранної клавіатури або клавіатури, що підключається ззовні. У деяких моделях КПК також є висувна клавіатура. &lt;br&gt;&lt;br&gt;Окрім перегляду та набору текстів, КПК дає змогу переглядати графічні зображення та відеофайли різних форматів. &lt;br&gt;&lt;br&gt;Наявність інтерфейсу Bluetooth або IRDA дає змогу здійснювати підключення до мережі Інтернет через телефон або без провідну мережі WI-FI або WIMAX. &lt;br&gt;&lt;br&gt;КПК можна використовувати для дистанційного управління технікою. Вся побутова техніка, що має інфрачервоний порт (IRDA), піддається управлінню за допомогою спеціалізованих програм.&lt;br&gt;&lt;br&gt;Залежно від моделі КПК у розпорядженні користувача є різні набори програм – від утиліт для перегляду документів до повноцінних офісних пакетів. &lt;br&gt;&lt;br&gt;Деякі моделі КПК можуть мати вбудовану фотокамеру або фотоапарат, тоді пристрій можна використовувати для створення фотографій та відеофільмів. &lt;br&gt;&lt;br&gt;КПК може виконувати функції телефону з можливістю надсилання SMS, MMS та здійснення дзвінків.&lt;br&gt;&lt;br&gt;До КПК, оснащеному інтерфесом USB, можна безпосередньо підключати різні пристрої USB, у тому числі клавіатуру, мишу, жорсткі диски (в разі підключення жорсткого диска слід врахувати, що часто в таких випадках потужності USB-контролера недостатньо для нормальної роботи жорсткого диска) і флеш-накопичувачі. &lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;div align=&quot;center&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 10pt;&quot;&gt;&lt;b&gt;Список використаних джерел &lt;/b&gt;&lt;/span&gt;&lt;br&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 10pt;&quot;&gt;&lt;/span&gt;&lt;/div&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 10pt;&quot;&gt;1. Pocket PC FAQ [Електронний ресурс]. Режим доступу: &lt;a href=&quot;http://www.celer.spb.ru/wiki/ProKPK/Teksty/FAQ&quot;&gt;http://www.celer.spb.ru/wiki/ProKPK/Teksty/FAQ&lt;/a&gt;, вільний. – Заголовок з екрану. 2&lt;br&gt;. Эволюция КПК - от рассвета до заката [Электронный ресурс] / Вадим Логинов // Мир ПК. – 2007. Режим доступа: &lt;a href=&quot;http://www.osp.ru/pcworld/2007/01/4105014/_p1.html&quot;&gt;http://www.osp.ru/pcworld/2007/01/4105014/_p1.html&lt;/a&gt;, свободный. – Заголовок с экрана. &lt;br&gt;3. Карманные компьютеры. Расцвет и закат электронных помощников [Электронный ресурс] / Иван Васильев // 3DNews. – 2008. Режим доступа: &lt;a href=&quot;http://www.3dnews.ru/editorial/pda-history-rise-and-fall/&quot;&gt;http://www.3dnews.ru/editorial/pda-history-rise-and-fall/&lt;/a&gt;, свободный. – Заголовок с экрана. &lt;br&gt;4. КПК: исторический экскурс [Электронный ресурс]. Режим доступа: &lt;a href=&quot;http://www.ixbt.com/pda/pda-history.shtml&quot;&gt;http://www.ixbt.com/pda/pda-history.shtml&lt;/a&gt;, свободный. – Заголовок с экрана. &lt;br&gt;5. Компьютер на ладони [Электронный ресурс] / Максим Федоров // iXBT. – 2005. Режим доступа: h&lt;a href=&quot;ttp://www.mobimag.ru/Articles/486/Kompyuter_na_ladoni.htm&quot;&gt;ttp://www.mobimag.ru/Articles/486/Kompyuter_na_ladoni.htm&lt;/a&gt;, свободный. – Заголовок с экрана. &lt;br&gt;6. Карманный персональный компьютер [Электронный ресурс] // Википедия – Свободная энциклопедия. Режим доступа: &lt;a href=&quot;http://ru.wikipedia.org/wiki/%C3%83%C2%90%C3%82%C2%9A%C3%83%C2%90%C3%82%C2%B0%C3%83%C2%91%C3%82%C2%80%C3%83%C2%90%C3%82%C2%BC%C3%83%C2%90%C3%82%C2%B0%C3%83%C2%90%C3%82%C2%BD%C3%83%C2%90%C3%82%C2%BD%C3%83%C2%91%C3%82%C2%8B%C3%83%C2%90%C3%82%C2%B9_%C3%83%C2%90%C3%82%C2%BF%C3%83%C2%90%C3%82%C2%B5%C3%83%C2%91%C3%82%C2%80%C3%83%C2%91%C3%82%C2%81%C3%83%C2%90%C3%82%C2%BE%C3%83%C2%90%C3%82%C2%BD%C3%83%C2%90%C3%82%C2%B0%C3%83%C2%90%C3%82%C2%BB%C3%83%C2%91%C3%82%C2%8C%C3%83%C2%90%C3%82%C2%BD%C3%83%C2%91%C3%82%C2%8B%C3%83%C2%90%C3%82%C2%B9_%C3%83%C2%90%C3%82%C2%BA%C3%83%C2%90%C3%82%C2%BE%C3%83%C2%90%C3%82%C2%BC%C3%83%C2%90%C3%82%C2%BF%C3%83%C2%91%C3%82%C2%8C%C3%83%C2%91%C3%82%C2%8E%C3%83%C2%91%C3%82%C2%82%C3%83%C2%90%C3%82%C2%B5%C3%83%C2%91%C3%82%C2%80&quot;&gt;http://ru.wikipedia.org/wiki/Карманный_персональный_компьютер&lt;/a&gt;, свободный. – Заголовок с экрана.&lt;/span&gt;&lt;/div&gt;</content:encoded>
			<link>https://galanet.at.ua/blog/quotkishenkovi_komp39juteriquot/2009-12-09-54</link>
			<category>Розробки студентів (2009)</category>
			<dc:creator>Ник</dc:creator>
			<guid>https://galanet.at.ua/blog/quotkishenkovi_komp39juteriquot/2009-12-09-54</guid>
			<pubDate>Wed, 09 Dec 2009 19:32:07 GMT</pubDate>
		</item>
	</channel>
</rss>