Неділя, 22.10.2017, 01:01
Освітні веб-ресурси
учителям інформатики
Головна Реєстрація Вхід
Ви - Гість · RSS
Меню сайту
Категорії розділу
Мої статті
Практичні заняття
Теоретичний матеріал
Статті інших авторів
Друзі сайту
Наше опитування
Чи готовий вчитель безкоштовно ділитись своїми матеріалами в мережі?
1. Так
2. Лише окремі матеріали
3. Ні, не готовий
4. Витяги з матеріалів
Всього відповідей: 80
 Каталог статей
Головна » Статті » Мої статті

Технологія Веб 2.0 як засіб використання освітніх веб-ресурсів майбутніми вчителями інформатики

УДК 004.45

Г.В.Стеценко

ТЕХНОЛОГІЯ ВЕБ 2.0 ЯК ЗАСІБ ВИКОРИСТАННЯ ОСВІТНІХ ВЕБ-РЕСУРСІВ МАЙБУТНІМИ ВЧИТЕЛЯМИ ІНФОРМАТИКИ

Існує кілька сучасних перспективних веб-технологій, використання яких дає змогу педагогами вирішувати найрізноманітніші освітні завдання. Однією з таких технологій є технологія Веб 2.0 (Web 2.0) – друге покоління мережних сервісів, що останнім часом стали основою розвитку мережі Інтернет. Аналіз останніх досліджень та публікацій [1; 2; 3; 4; 5; 6; 7; 9] свідчить, що використання цих технологій набуло широкого поширення в сфері освіти.

Принциповою відмінністю технології Веб 2.0 від технологій Веб 1.0 (першого покоління сервісів мережі Інтернет), є те, що її використання дає змогу не лише переглядати веб-ресурси мережі, а й завантажувати власні, здійснювати обмін цими ресурсами з іншими користувачами, діяти спільно з метою їхнього накопичення, брати участь в обговореннях та ін. [8].  
Технології Веб 2.0 справедливо називають соціальними сервісами мережі Інтернет, оскільки їх використання зазвичай здійснюється спільно в межах відповідної групи користувачів. Групи користувачів можуть утворювати цілі мережні співтовариства, які об’єднують свої зусилля для досягнення відповідної мети. Прикладом такої групи може бути створення мережного співтовариства студентів – майбутніх вчителів інформатики для спільного використання освітніх веб-ресурсів з інформатики.
 
Аналіз основних соціальних сервісів мережі Інтернет [1] дає змогу дібрати ті сервіси, використання яких буде ефективно впливати на методичну підготовку майбутніх вчителів інформатики до використання освітніх веб-ресурсів. 
 
На нашу думку, доцільно використовувати такі соціальні сервіси:
- системи створення веб-журналів;
- системи вікі-енциклопедій;
- системи збереження мультимедійних веб-ресурсів.
 
Варто зауважити, що використання соціальних сервісів Веб 2.0 не є складним процесом, оскільки не вимагає знань мови програмування або умінь створювати html-сторінки. Простота і зручність використання соціальних сервісів Веб 2.0 дає змогу економити час і не витрачати його на довгі пояснення технології функціонування веб-систем. 
 
Розглянемо детальніше призначення кожного соціального сервісу та доцільність їх використання в педагогічній практиці.
 
Системи створення веб-журналів 
 
Веб-журнал (блог) – це сайт, основний зміст якого постійно оновлюється новими записами, які можуть містити символьні, графічні, звукові та відео дані, і відображається у хронологічному порядку [6]. 
 
Кожен запис у веб-журналі має тему, зміст (текстові, графічні, звукові, відео дані), дату і час публікації. До кожного запису можуть додаватися коментарі інших людей, що забезпечує дискусію з приводу тієї чи іншої теми. Сукупність цих записів утворює хронологічну структуру веб-журналу, в якій останній запис завжди відображається на початку, а перший в кінці, тобто в зворотному порядку (рис.1).

Рис.1. Порядок записів у веб-журналі
 
Веб-журнал може складатися з декількох тематичних розділів, які містять записи відповідно до його тематики. Наприклад, «Матеріали до уроків» – тут вчитель може розміщувати власні розробки до уроків за темами, «Завдання для учнів» – в цьому розділі учні можуть читати і виконувати завдання, «Зразки виконаних робіт» або «Приклади» – сюди вчитель може розміщувати найкращі роботи своїх учнів і т.д. 
 
За своєю функціональністю веб-журнал схожий на форум, де здійснюється обговорення тих чи інших питань. Відмінність полягає у тому, що у веб-журналі створювати нову тему може автор або група авторів, а звичайний користувач, який переглядає веб-журнал, не має такої можливості, тоді як у форумі кожний зареєстрований учасник може створювати власні теми для обговорення.
 
Веб-журнал має соціальний характер. Навколо них формується група людей, які цікавляться його тематикою, або знають особисто автора (чи авторів). Саме тому веб-журнал можна використовувати в навчальному процесі, сформувавши групу з учнів та вчителя, і таким чином, організувати їх спільну діяльність.
 
Веб-журнал можна використовувати як засіб подання навчального матеріалу. Наприклад, у веб-журналі можна опублікувати матеріали курсу навчальної дисципліни. Відповідно, цей курс може містити практичні роботи, завдання для самостійного виконання, доповнені посиланнями на освітні веб-ресурси, які необхідно переглянути. Крім того, у веб-журналі можна описувати події кожного дня, кожного заняття, кожного освітнього заходу, розклад занять, активних та пасивних учасників навчального процесу, цікаві матеріали для роздумів і т.д. 
 
Для студентів ведення власного веб-журналу може слугувати основою для подальшого самоаналізу. Кожного разу, повертаючись до своєї роботи, студент переосмислює і аналізує свої записи, що сприяє кращому засвоєнню навчального матеріалу. Аналізуючи веб-журнали, студенти отримують можливість вносити корективи в процес навчання, висловлювати власні міркування і демонструвати розуміння відповідного навчального матеріалу [9].
 
Веб-журнали можна класифікувати за такими ознаками (рис.2):

Рис.2. Класифікація веб-журналів

За автором/авторами:  

Особистий. Веб-журнал ведеться від імені однієї особи. Наприклад, автором веб-журналу є викладач. На сторінках такого веб-журналу можуть бути подані програма курсу, дидактичні матеріали курсу, домашнє завдання, або опис власного життя, міркування стосовно питань освіти, дискусії. Викладач може задавати запитання студентам, а студенти відповідати, додаючи нові коментарі.
 
Автором веб-журналу може бути студент. Він публікує власні розробки, реферати, короткі статті або результати виконаної практичної роботи. Веб-журнал цього типу може використовуватися як журнал для письмових завдань. Тут є позитивний виховний момент: публікація у веб-журналі вчить відповідати за свої слова, відстоювати свою позицію, оскільки написане може бути опротестоване іншими учасниками. Такий вид організації роботи в мережі вимагає особливо багато часу й зусиль від педагога, який повинен переглянути веб-журнали студентів. 
 
«Прозорий» веб-журнал – ведеться від імені невідомої особи.
 
Колективний веб-журнал – ведеться групою осіб за правилами, визначеними автором веб-журналу. Наприклад, авторами веб-журналу є викладач і студенти. В такому випадку студенти мають більше можливостей, що стимулює їх навчальну діяльність.
 
Корпоративний веб-журнал – ведеться працівниками однієї організації. Наприклад, авторами веб-журналу можуть бути викладачі одного навчального закладу або вчителі однієї школи. Оскільки веб-журнал може мати декілька підрозділів, відповідно вести кожен з них може окремий учасник. Підрозділ «Інформатика» веде вчитель інформатики, підрозділ «Математика» – вчитель математики і т.д. 
 
За типом інформаційних даних:
 
Текстовий веб-журнал – основні інформаційні дані – текст.  Використовується для опису власних думок, вражень або теоретичних положень свої дисципліни і т.д.
 
Графічний веб-журнал – основні інформаційні дані – графічні (малюнки, фотографії, схеми, діаграми, презентації і т.д.). Наприклад, даний тип веб-журналу можна використати для збереження графічних зображень, які потрібні для виконання практичної роботи, або для публікації фотографій класу чи окремих учнів (веб-журнал як дошка пошани).
 
Звуковий веб-журнал – основні інформаційні дані – звукові. Цей тип веб-журналу може містити не лише музичні записи, але й записи проведених уроків чи лекцій, практичних занять та інші навчальні звукові матеріали.
 
Відеожурнал – основні інформаційні дані – відеозаписи. Цей веб-журнал може містити різноманітні навчальні відеоматеріали – наприклад, відеофрагменти найкращих уроків для навчання майбутніх вчителів інформатики або відповіді студентів, приклад розв’язування задачі чи проведення лабораторного досліду і т.д.
 
Комбінований веб-журнал – сукупність різних видів інформаційних даних – текстових, графічних, звукових, відеоданих. 
 
За змістом:
 
Авторський веб-журнал – публікації належать автору веб-журналу. 
 
Моніторинговий веб-журнал – публікації інших авторів. Автор  публікує розробки інших авторів за їх згодою.
 
Веб-журнал цитування – розміщуються цитати з інших веб-журналів. Викладач може робити збірку таких цитат і висловлювати свою власну позицію щодо тієї чи іншої думки, стимулювати обговорення різних повідомлень серед студентів і т.д.
 
За технічною основою: 
 
Використання власної веб-платформи – для створення такого веб-журналу необхідно знайти веб-сервер, який надає хостинг (зазвичай, безкоштовний), встановити на ньому відповідне програмне забезпечення і оформити веб-журнал.
 
Використання веб-сервісу – для цього необхідно зареєструватись в системі створення веб-журналів (Livejournal, Liveinternet і ін.).
 
Використання мобільного веб-журналу. Цей веб-журнал можна переглядати за допомогою портативних пристроїв чи мобільних телефонів. Для цього необхідно зареєструватись на веб-сервері, який надає можливість створення мобільних веб-журналів (Livejournal, moblog.україна).
 
За рівнем доступу:
 
Вільно доступний веб-журнал. Будь-хто може переглянути та додати власний коментар.
 
Обмежена доступність веб-журналу. Веб-журнал можуть переглядати лише ті користувачі, яких відмітив автор веб-журналу.
 
У веб-просторі мережі Інтернет є такі сервіси веб-журналів:
http://livejournal.ru– «Живий журнал»;
http://liveinternet.ru– «Живий Інтернет»;
http://blogs.mail.ru– веб-журнал на «Мейл.ру»;
http://blogger.com– «Блогер».
 
Системи вікі-енциклопедій
  
Вікі-енциклопедія — це сайт довідкового характеру, наповнення якого здійснюється спільними зусиллями великої кількості учасників. Сайт функціонує за спеціальною технологією, яка називається «вікі» (від гавайського «wiki-wiki» означає «швидко») [5].
 
Використання вікі-енциклопедії в навчальному процесі дає змогу:
- створити єдину платформу для надання енциклопедичних відомостей з певної галузі знань;
- активізувати використання та створення освітніх веб-ресурсів;
- організовувати індивідуальну або групову роботу студентів;
- глибше вивчити потрібну галузь знань;
- скоротити час навчання і підвищити рівень підготовки студентів;
- підвищити ефективність навчання студентів;
- підвити рівень конкурентоспроможності випускників вищих педагогічних навчальних закладів на ринку праці.
 
Навчальний ефект вікі-енциклопедії досягається також завдяки дидактичними принципам подання матеріалу, що реалізуються відповідними особливостями гіпертексту. Наприклад, можливість поєднання матеріалів різних довідникових та енциклопедичних видань в одній статті забезпечує принцип полілогу. Різні трактування одного і того ж поняття у різних довідниках, різних авторів можна зв’язати гіпертекстовими посиланнями. Ці зіставлення  доповнюють одне одного, поглиблюють розуміння понять, підштовхують студента до самостійного порівняння та осмислення матеріалу. 
 
Завдяки гіпертексту студент може швидко отримати тлумачення незрозумілих понять або термінів в статті. Для цього встановлюються гіпертекстові посилання між всіма логічно зв’язаними поняттями та термінами. Поняття, що розглядається студентом зв’язується з тими, на які воно спирається або у яких конкретизується. Крім того, кожна стаття може супроводжуватись гіперпосиланнями на інші схожі статті вікі-енциклопедії або на освітні веб-ресурси мережі Інтернет, що дає можливість студенту знайти більше подібних матеріалів.
 
Можна навести приклади таких вікі-енциклопедій:
http://uk.wikipedia.org– україномовна вікі-енциклопедії;
www.eduwiki.uran.net.ua– «ВікіОсвіта» – мережене об’єднання учасників навчально-виховного процесу;
http://wiki.km-school.ru– тематична вікі-енциклопедія, присвячена використанню інформаційних технологій;
http://wiki.vspu.ru/– вікі-енциклопедія Волгоградського державного педагогічного університету.
  
Системи збереження мультимедійних веб-ресурсів  
 
Використання яких дає змогу безкоштовно зберігати, класифікувати, обмінюватись графічними зображеннями, аудіо- та відеоресурсами, презентаціями, а також організовувати обговорення завантажених матеріалів. Ці системи можуть бути використані в педагогічній практиці як:
1. Джерело накопичення мультимедійних освітніх веб-ресурсів. Наприклад, це можуть бути навчальні відеофільми, фотографії, аудіо- та відеозаписи виступів науковців, очевидців подій і т.д.
2. Система зберігання шкільних відео-, фото-, аудіоархівів та творчих робіт учнів.
3. Засіб для спільної навчальної діяльності учнів інших шкіл.
  
В мережі Інтернет функціонує низка сервісів, за допомогою яких можна завантажувати мультимедійні веб-ресурси:
http://Flickr.com– «Flickr».
http://audacity.sourceforge.net– «Audacity».
http://www.slideshare.net– «SlideShare».
http://youtube.com– «Youtube».
  
Використання соціальних сервісів Веб 2.0 в процесі підготовки майбутніх вчителів інформатики може ефективно впливати на їх професійні якості, однак використання одного окремого сервісу для цього, як правило, недостатньо. Тому, потрібно комплексно використовувати соціальні сервіси технології Веб 2.0, щоб досягнути бажаного ефекту від процесу навчання. 
  
Література
1. Балик Н.Р. Використання соціальних сервісів WEB 2.0 в галузі вузівської та післявузівської педагогічної освіти з інформатики / Наукові записки Тернопільського нац.пед.у-ту ім.В.Гнатюка. Серія: Педагогіка. – 2008. – №7. – С.88-90.
2. Дягло Н.В. Вікі-технології у сучасній освіті // Вісник Чернігівського держ. пед. ун-ту імені Т.Г.Шевченка. – Чернігів. – 2008. – Вип.58. – С.86-90.
3. Забарна А.П. Використання мережевих щоденників (блогів) у навчально-виховному процесі школи // Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах. – 2008. – №5 (17). – С.45-49.
4. Иванченко Д.А. Перспективы применения блог-технологий в Интернет-обучении // Информатика и образование. – 2007. – №2.– с.120-122.
5. Кулик Е.Ю., Патаракин Е.Д. (28 января 2006). WikiWiki в организации ученого процесса [WWW документ]. URL
http://heap.altlinux.org/pereslavl2006/kulik/abstract.html (9 березня 2009).
6. Патаракин Е.Д. Социальные сервисы Веб 2.0 в помощь учителю: Уч.-метод. пособие. – Изд. 2-е, испр. – М.: Интуит.ру, 2007. – 67 с.
7. Стеценко Г.В. Педагогічний потенціал вікі-енциклопедії та її використання в навчально-виховному процесі // Наукові записки Тернопільського держ. пед. ун-ту імені В.Гнатюка. Серія: Педагогіка. – Тернопіль, 2008. – №7. – С.53-57.
8. O’Reilly, T. (2005, September 30) What Is Web 2.0: Design Patterns and Business Models for the Next Generation of Software [WWW document]. URL http://www.oreillynet.com/pub/a/oreilly/tim/news/2005/09/30/what-is-web-0.html. (7 березня 2009).
9. Richard E. Ferdig, Kaye D. Trammell (2004, February). Content Delivery in the «Blogosphere» [WWW document]. URL
http://www.thejournal.com/articles/16626 (12 травня 2008).
Категорія: Мої статті | Додав: galanet (29.05.2009) | Автор: Стеценко Г.В.
Переглядів: 16614 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright Стеценко Г.В. © 2017
Пошук
Статистика

На сайті всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Використовуються технології uCoz

Пишу українською